Уявіть світ, в якому більше немає необхідності бурити свердловини, щоб добувати нафту. Замість цього її можна отримувати так само легко, як вирощувати болотяну твань. Схоже на фантастику? Завдяки новому революційному процесу, розробленим вченими Міністерства енергетики США, концентровані водорості можна трансформувати в сиру біонафту менше ніж за годину.
Матеріал із сирих водоростей, що нагадує липку пасту, являє собою суміш, яка по вазі містить від 10 до 20 відсотків водоростей, тоді як решта – вода. Липкий концентрат виливають в автоклав, що працює при високій напрузі і нагріває його до 350 градусів Цельсія. Тиск у 204 атмосфер забезпечує рідкий стан концентрату.
Звичайно, стиль роботи американського уряду не відрізняється від інших країн світу, і частина процесу абсолютно секретна, зазначає Дуглас Еліот, співробітник Тихоокеанської північно-західної національної лабораторії при Міністерстві енергетики США. У автоклаві використовується ряд технологічних прийомів, недоступних широким масам, і саме вони допомагають відокремити рослинні масла та інші мінерали від води.
Приблизно через годину після початку процесу від води відокремлюється густа речовина, яке і є нічим іншим, як сирою нафтою. «Ми можемо переганяти цю сиру біонафту і створювати з неї рідкі вуглеводні. Саме ними і можна замінювати бензинове, дизельне та авіаційне паливо, яке в даний час створюється з нафтопродуктів», – пояснює Дуглас Еліот.
Цілком імовірно, що це відкриття здатне змінити світ. Можливо, в майбутньому наші автомобілі можна буде заправляти буквально болотняною тиною. Людство перестане залежати від викопних ресурсів, і побоювання щодо стрибків вартості палива зникнуть.
Але є і ряд проблем. Так, нова технологія потребує великих обсягів енергії, а тому вона дорога. Іншими словами, цей процес не можна вважати економічно рентабельним способом виробництва палива. Але недавні відкриття в сфері так званого гідротермального скраплення пропонують перспективи для мінімізації витрат.
«Цей вдосконалений процес використовує цільні водорості, а тому з’являється значна перевага, адже немає необхідності забезпечувати акумуляцію або витяг ліпідів, – зазначає Аріс Карцаніас, аналітик в енергетичній сфері з лондонської консалтингової компанії. – Крім того, не потрібно витрачати енергію на висушування водоростей».
Таким чином, енергетичні вимоги для процесу були значно урізані відтоді, як концепція технології була вироблена вперше. Крім того, дослідники навчилися повністю відокремлювати воду від масла без використання хімічних розчинників, що додатково знизило вартість процесу.
[youtube]Qs0QZJ0rea0[/youtube]
Можливо, єдина перешкода, що залишилася на шляху до бензобаку, наповненому тванню, – це знайти спосіб вирощування водоростей в достатніх обсягах для заміни нафтопродуктів. Проте, останні відкриття в сфері гідротермального скраплення все більше наближають енергетично незалежне майбутнє до реальності.
Натхнення: facepla.net
Раньше болота осушали, теперь всё придётся в болото переделать.