Інноваційний проект RSGS, створений DARPA та Військово-морською науково-дослідною лабораторією США, дозволяє виконувати ремонт і модернізацію супутників безпосередньо на орбіті.
Військово-морська науково-дослідна лабораторія (NRL) у співпраці з Агентством передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) завершує розробку інтегрованого робототехнічного корисного навантаження (IRP) для програми Роботизованого обслуговування геосинхронних супутників (RSGS). У жовтні 2024 року корисне навантаження успішно пройшло тестування у кріогенній термовакуумній камері. Його мета — забезпечити перевірку, ремонт і модернізацію супутників на геосинхронній орбіті, що значно зменшить витрати та продовжить термін експлуатації дорогих космічних апаратів.
Партнерство DARPA, NRL і комерційної компанії Northrop Grumman передбачає інтеграцію корисного навантаження з космічним автобусом Mission Robotics Vehicle (MRV). Це дозволить забезпечити адаптивність та стійкість супутникової інфраструктури. Завдяки унікальним можливостям RSGS супутники зможуть отримувати оновлення безпосередньо на орбіті, що виключить потребу у завантаженні резервних систем, зменшить вагу супутників і знизить витрати на їх створення.
Новаторські технології обслуговування супутників
Ключовим досягненням стала розробка роботизованих механізмів, які дозволяють виконувати широкий спектр операцій на орбіті: від коригування орбітального положення до заміни обладнання. Під час термовакуумного тестування перевірялись системи авіоніки, освітлення, камер і двох роботизованих маніпуляторів, здатних розгортати інструменти, виконувати калібрування та змінювати модулі.
Як зазначив доктор Брюс Денлі, керівник досліджень у NRL, впровадження робототехніки в супутникове обслуговування обіцяє революційні зміни як для військових, так і для цивільних цілей. Нові технології дозволяють значно скоротити витрати на космічні місії, водночас забезпечуючи більш ефективне використання ресурсів і продовження експлуатаційного терміну супутників.
Потенціал робототехніки для майбутнього космосу
RSGS відкриває шлях до створення модульних і легших в обслуговуванні космічних апаратів. У майбутньому подібні системи можуть забезпечити будівництво на орбіті великих космічних структур, включаючи телескопи, сонячні електростанції або інші інноваційні системи. Крім того, ці технології стануть основою для проєктування нових поколінь супутників, здатних адаптуватися до сучасних викликів.
Очікується, що в 2026 році RSGS здійснить свій перший політ, під час якого система пройде калібрування, а згодом виконає перші операції з обслуговування супутників. Як зазначив Вільям Вінсент, менеджер програми RSGS, це стане визначним кроком до трансформації космічної архітектури, де стійкість і адаптивність будуть визначальними факторами.
Розробка роботизованих сервісних систем, таких як RSGS, позначає новий етап у розвитку космічної інфраструктури. Вона забезпечує ефективне вирішення проблем обслуговування супутників, водночас відкриваючи перспективи для створення нових космічних систем. Ця технологія демонструє, що майбутнє космосу лежить у впровадженні інновацій, які підвищують стійкість і знижують вартість космічних місій.