У новому дослідженні від Університету штату Аризона вчений-планетолог Джозеф О’Рурк вважає, що мільярди років тому земне магнітне поле отримало поштовх від активного магматичного океану, що циркулює навколо планетарного ядра.
Важливо розуміти, що Земля майже весь час видавала власний магнетизм. Але особливо виразно це помітно в період Архейського еону 2.5-4 млрд. років тому. Нова комп’ютерна модель показує, що джерелом активності можна вважати глибокий шар розплавленої породи – силікати.
Сучасний магнетизм Землі генерується зовнішнім ядром планети, а саме в шарі рідкого заліза і нікелю. Тепло, яке надходить від твердого внутрішнього ядра, створює потоки рідини, які формують циркуляційні електричні струми в зовнішньому ядрі. З-за цього внутрішність Землі перетворюється у масштабний електромагніт.
Ось тільки зовнішнє ядро – відносно недавнє набуття, з’явилося приблизно мільярд років тому. Тому в більш ранні роки існував інший механізм. Одним з кандидатів вважають море рідких гірських порід, які в минулому могли оточувати ще тільки формується земне ядро.
- Льодовики Ісландії збільшилася вперше за 20 років
- Протез із вовни та металу знайшли у 300-річної людини
- Цунамі може загрожувати декільком АЕС
Нова комп’ютерна модель дозволила оцінити електричні властивості цих давніх силікатів при екстремальних температурах. Висновки опублікували в Nature Communications.
Виявляється, при тиску більше атмосферного на земній поверхні в 10 разів силікати активно проводять електрику і здатні створювати магнітне поле планетарного масштабу. Вважають, що в кінці Архейського періоду магматичний океан міг охолонути і затвердіти, з-за чого генерацію магнітного поля взяла на себе вже турбулентне ядро.
Натхнення: v-kosmose.com