«Сучасна газета» розповідає, що, на відміну від хронічного (дистресу), гострий стрес (еустрес) корисний для здоров’я. Він відрізняється помірною тривалістю, тобто не встигає вичерпати ресурсний запас організму, а лише активізує резерви та сприяє адаптації.
Помірні стреси – гарний каталізатор мозкової діяльності. Її активація є головною з умов виконання когнітивних завдань. Паралельно посилено починають працювати нервова система, гіпофіз, гіпоталамус, надниркова залоза. Ефективність навчання та здатність до запам’ятовування перебувають на своєрідному піку внаслідок виділення адреналіну та норепінефрину. Таким чином стрес максимально важливий для адаптації та пошуку необхідних рішень у глибинах людського мозку. Науковці з Каліфорнійського університету в Берклі вважають, що тимчасові труднощі здатні створювати йому підґрунтя для пошуку ресурсів, покращувати продуктивність та навіть формувати нові нейронні зв’язки.
Науковці Стенфордського університету прийшли до висновків, що короткочасний стрес, крім вищесказаного, має властивість позитивно впливати на імунітет людини. Відбувається це внаслідок посиленої роботи адреналінових залоз. Вони немовби ідентифікують стресову динаміку як інфекцію і змушують імуноцити прийти на допомогу. Однак слід враховувати, що перманентне перебування в стані максимальної мобілізованості призводить до повністю протилежної ситуації.
- Невус – звичайний дефект шкіри чи небезпечна патологія?
- Як правильно наносити маски на шкіру
- Що вбиває чоловіків частіше ніж жінок?
Існує велика кількість досліджень, котрі наголошують: люди, які зіштовхувались із низкою труднощів, загалом можуть похвалитись довшою тривалістю життя, та його продуктивністю. Стресові ситуації є своєрідним тренуванням. Навіть помірний рівень материнського психологічного стресу під час вагітності може посилити дозрівання плода, стверджують дослідники з Університету Джона Хопкінса й Національного інституту здоров’я та розвитку людини. Тобто, всупереч поширеній думці, ще на найпершому етапі боротьби за життя, стрес може допомогти!
Якщо брати суто фізіологічний рівень людини, то цікаво дізнатись про дослідження данських вчених, які стверджують: жінки, які періодично зіштовхуються зі стресовими ситуаціями, рідше хворіють на онкологічні захворювання молочної залози. Такі результати випливають з пониженого рівня естрогену, що найчастіше стає провокатором вищезгаданої патології.
Натомість бажання уникнути стресу знебарвлює життя, знижує загальну продуктивність і відбирає велику кількість незабутніх миттєвостей.
«Абсолютно всі сфери нашого існування мають здатність збуджувати нервову систему, провокувати труднощі й активувати стресові реакції. Питання в тому, як ми такі ситуації сприймаємо та як намагаємось з них вийти. І воно напряму залежить від особистісних параметрів та рівня розвитку. Втекти від стресу ж насправді цілком реально, але чи потрібно? Що тоді? Абсолютний спокій? Хіба в такому стані є місце бажанню діяти? А чи є життя без нього?» — запитують у повідомленні.
Натхнення: greenpost.ua