Вчені довгий час дивувалися тому, як незвично розташовані 5 найбільших супутників Урану. Тепер японські дослідники вважають, що ці місяці виникли у масштабній паровій хмарі, яка з’явилася після того, як планета зіткнулася з іншим світом у далекому минулому.
Уран – незвичайна планета, що демонструє серйозний осьовий нахил (практично обертається на боці) і незвичайне щоденна зміна магнітних полюсів. Вважається, що все це пояснюється серією сильних зіткнень з іншими світами і протопланетами на етапі формування.
Тепер же японським вченим з Токійського технологічного інституту вдалося зв’язати теорії зіткнень з появою супутників Урану: Титанія, Аріель, Міранда, Умбріель і Оберон. Раніше зрозуміти їх походження було складно, тому що орбітальні шляхи супутників розташовані паралельно до екваторіальної лінії Урану, а супутники сильно віддалені від крижаного гіганта.
У минулому вчені вже намагалися використовувати модель зіткнення. Але результати не підходили, тому що в якості ударного об’єкта розглядалася кам’яниста планета, на зразок тієї, що створила Місяць. Виявляється, в цьому сценарії ідеально підходить об’єкт, який повністю складається з замороженої води та інших летких речовин.
Виходить, після зіткнення сформувався масштабний диск, склад якого був повністю представлений водяною парою. Спочатку він був гарячим, але з часом охолов, і вода почала конденсуватися в крижані кристали для формування супутників планети. Звичайно, велика частина води встигла витекти в космос, а ось залишки могли сформувати 5 найбільших супутників Урану.
Натхнення: v-kosmose.com