Тропічний буревій “Офелія” став найсхіднішим ураганом, коли-небудь зафіксованим в Атлантичному океані (1851-2017рр).
Як правило, тропічні урагани переміщуються по західній периферії потужного Азорського антициклону (субтропічний хребет) на Пд-З провідному потоку на Пн-С ( планетарний циркуляційний осередок Ферреля) і просто фізично не можуть значно просунутися на схід до Азорських островів. На цей раз Азорський антициклон, змістившись в сторону Південної Європи, “оголив” Східну частину Атлантики, тим самим дозволивши “Офелії” зайти досить далеко.
Якщо раніше “очі” тропічних ураганів можна було спостерігати за допомогою геостаціонарних супутників GOES -16 (Західна Атлантика) і Himawari -8 (Західна частина Тихого океану), то тепер “око” зафіксоване європейським геостаціонарним метеосупутником (EuMetSat), що вкрай незвично… Крім цього, виразно помітна лінія конвергенції (збіжності вітрів різних напрямків), яка тягнеться від тропічного урагану аж до самої Ірландії, і яка видно з супутника як протяжний хмарний масив.
Таким чином, ми маємо поблизу субтропічних Азорських островів не зону високого тиску (антициклон), а тропічний циклон; на півдні Європи не середину осені, а аномальне тепло, в Іспанії аномально спекотну погоду (до +34°С); значне порушення західного переносу повітряних мас (ЗППМ), вираженого в сухій погоді в Південній і Західній Європі і дощовою і холодною у Східній.