Нові дослідження виявили тривожне скорочення тривалості життя самок дельфінів у Біскайській затоці, що ставить під загрозу всю популяцію цих морських ссавців і стабільність океанічної екосистеми.
Команда вчених з Університету Колорадо в Боулдері зафіксувала скорочення середньої тривалості життя самок дельфінів з 24 до 17 років за два десятиліття. «Це означає менше нащадків і зниження шансів на збереження популяції», — пояснює дослідник Етьєн Рубі. Така динаміка — ознака втрати життєздатності виду, навіть якщо загальна чисельність поки здається стабільною.
Науковці зосередили увагу на дельфінах, які викидаються на берег. Вони проаналізували 759 тіл з 1997 по 2019 рік, використовуючи структуру зубів для визначення віку. Цей підхід дозволив точніше оцінити виживаність і народжуваність, які є чутливішими показниками стану популяції, ніж прямий облік особин. «Ми бачимо ілюзію стабільності, поки зсередини популяція вже руйнується», — попереджає Рубі.
Найбільшу загрозу становить прилов у рибальських сітях: у 2021 році він призвів до загибелі 6 900 дельфінів із приблизно 180 000 зимових мешканців затоки. Хоча дельфіни не є ціллю рибальства, вони потрапляють у пастки під час промислу анчоусів і сардин. Більшість не виживає. Попри заходи, запроваджені французьким урядом — щорічне закриття риболовлі в січні — ефективність обмежена через фіксованість дат. «Дельфіни не читають календар. Гнучкість — ключ до ефективного захисту», — каже Рубі.
Оцінки темпів зростання популяції теж викликають занепокоєння. У період 1997–2019 років річне зростання впало з 4% до 1,6%, а це вже на межі регресу. Якщо тенденція збережеться, популяція може почати скорочуватися. «Темпи зростання можуть опуститися нижче нуля, і це сигнал катастрофи», — наголошує вчений.
Дельфіни — ключові хижаки екосистеми Біскайської затоки, що стримують надмірне розмноження риби. Їхня відсутність може призвести до ланцюгового екологічного колапсу, коли перенаселення риб призведе до зниження популяцій планктону, а далі — до деградації всієї системи. «Ми відповідальні за збереження рівноваги. Необхідні дії — вже, не пізніше», — закликає Рубі.
Висновки дослідження ставлять під сумнів дієвість чинних політик охорони природи. За словами науковців, варто переглянути міжнародні норми, як-от Закон США про захист морських ссавців або Рамкову директиву ЄС щодо морської стратегії. Зокрема, увагу слід приділити й іншим китоподібним, що мешкають у Північній Атлантиці, включаючи морських свиней та афалінів.
Це дослідження, опубліковане в Conservation Letters, нагадує: навіть найчисленніші види можуть опинитися під загрозою, якщо їх ігнорувати. І якщо хочемо зберегти морське життя, необхідно діяти на основі наукових доказів — поки ще є час.