На противагу усталеній думці, що Донбас це лише шахти та копанки, шахтарський край має багато цікавого та унікального як в природній сфері, так і в загальнокультурному плані. Отож, цікаві факти про Донбас.
? Донецький вугільний басейн (звідки, власне, і назва «Донбас») багатий не тільки природним твердим паливом. Ще в доісторичні часи тут виплавляли золото, мідь, срібло. Донецька область має у своїх надрах унікальні поклади кам’яної солі, білої глини (каоліну), використовуваної для виробництва якісного порцеляну, а також ртутної руди (кіноварі), цирконію, гранітів, крейди, вапняків. Ведеться пошук алмазів. У післявоєнні часи на засекречених копальнях тут добували радіоактивні матеріали для перших радянських атомних бомб.
? Першими поселенцями на цих землях були запорізькі козаки, які засновували свої «зимники» в стратегічно важливих пунктах. Зокрема, на території сучасного Донецька сходяться вододіли Кальміуса, що впадає в Азовське море, притоків Самари та Сіверського Дінця. Козаки, коли їм перекривали пряму дорогу від Чорного моря на Січ, піднімалися на веслах і «мотузках» по Кальміусу, далі кілька кілометрів перетягували волоком свої легкі чайки – і зрештою потрапляли в Дніпро в районі нинішнього Дніпропетровська. Приблизно так само здійснювалося подорож до південного кордону («крома») Московського царства, що проходила по річці Тор, – зараз про ті часи нагадує назва великого центру машинобудування – Краматорська.
? Курортне місто Святогірськ знамените своїм унікальним печерним монастирем, висіченим у білосніжній крейдяній скелі, що височіє над Сіверським Дінцем. За легендою, скит організували ченці Києво-Печерської лаври, які дивом врятувалися під час навали Батия. З легкої руки письменника Антона Чехова Святогір’я носить неофіційну назву «Донецька Швейцарія».
? У місті Артемівськ розташований найбільший у Східній Європі завод шампанських вин, який виробляє «сонячний напій» за класичною технологією. Щорічно по всіх континентах розходяться мільйони пляшок ігристого вина, дбайливо витриманого в місцевих підвалах загальною площею 26 гектарів!
? Заповідник «Хомутовський степ» на півдні Донецької області зберіг незайманий куточок Дикого Поля, який ніколи не бачив плуга. Тут знайшли притулок десятки видів реліктових рослин, зокрема, оспіваний у козацьких думах «сива» степова ковила. Білосарайська та Крива коси, які на кілька кілометрів проникають в Азовське море, навесні і восени служать «транзитним вокзалом» для незліченної кількості перелітних птахів. Минулого теплого сезону вчені, несподівано виявивши в місцевих очеретяних хащах кілька сімейств тропічних пеліканів, пов’язали цей феномен з глобальним потеплінням на планеті.
? Неподалік від обласного центру розташований найбільший в країні штучний ліс – Великоанадольський (2543 гектара). Його заклав понад півтора століття тому назад видатний науковець Віктор Графф, тим самим довівши можливість займатися лісорозведенням в посушливому степу. Зараз у центрі зеленого оазису ховається озеро з цілющими радоновими джерелами.
? Поряд з прізвищами відомих земляків – Сергія Прокоф’єва, Володимира Сосюри, Василя Стуса – літопис Донецької області береже ім’я скромного повітового вчителя Михайла Петренка, автора пісні «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю», яка з часом перетворилася на дійсно народну.
? У 30-ті роки минулого століття в Донецьку (тоді Сталіно) відбувала «м’яке заслання» після арешту НКВС письменниця і культурно-громадський діяч Людмила Старицька-Черняхівська, донька українського класика Михайла Старицького, працюючи коректором у місцевій друкарні. У ті ж роки в «шахтарській столиці» народилася Емма Андієвська, всесвітньо відома майстриня, що прославилася сміливими експериментами в живописі та літературі. З Донецька родом провідний радянський фотограф Євген Халдей, автор історичних знімків «Прапор над Рейхстагом», «Парад Перемоги» тощо.
? У Донецькій області існують своя Ялта, Гурзуф («Урзуф») і ще ряд населених пунктів з «кримськими» назвами. Це пам’ять про масове переселення православних греків у ці місця, яке відбулося більше двох століть тому. А ось про безліч німецьких сільськогосподарських економій, що існували до Другої світової війни, зараз нагадує хіба що назва одного з районів – Тельманівського.
? Незважаючи на усталену думку, що Донецька область – «деукраїнізований» край, більшість жителів індустріального регіону визнають себе саме українцями. Навіть в обласному центрі Донецька, згідно з результатами останнього перепису населення, таких понад 56 відсотків.