Палеонтологи докладно досліджували скам’янілі рештки краба Callichimaera perplexa, що мешкав на Землі майже 100 мільйонів років тому. Виявляється, очі каліхімери були надзвичайно складно влаштовані, а сама вона пристосована до способу життя хижака-перехоплювача. Результат змінює наші погляди на цю групу ракоподібних та порушує питання про те, що взагалі слід розуміти під крабом.
З кожним роком наші знання про історію біосфери стають повнішими та докладнішими. Палеонтологи знаходять нові скам’янілості, уточнюють систематичну приналежність колишніх і беруть на озброєння найсучасніші методи. У результаті вдосконалюються наші знання про глобальне дерево еволюції.
І краби не залишаються від цього осторонь. Від креветок, раків і навіть крабоїдів цю самобутню групу ракоподібних відрізняють широкий щит панцира (карапакс) та редуковане підігнуте черевце. Сучасні краби зовсім не виглядають «грозою морів»: вони повзають по дну (головним чином боком), задовольняючись там падлом, і хижачать по дрібниці.
Але так було не завжди. Останнім часом вчені активно вивчають виявлені у Колумбії викопні останки краба Callichimaera perplexa. Цей вид населяв місцеві моря в крейдяний період мезозойської ери, 95 мільйонів років тому.
З породи вилучено понад сотню зразків, що дозволило чимало дізнатися про будову Callichimaera. Виявилося, незважаючи на зовсім невеликий розмір (всього два сантиметри), каліхімера активно плавала завдяки своїм гребним кінцівкам, переслідувала стародавніх креветок і, що найдивовижніше, мала величезні й дуже складно влаштовані очі. На них припадає не мало не мало 16% її тіла.
Добра збереженість, велика кількість знахідок і мікроскопи дозволили вченим розрізнити найтонші деталі пристрою ока мезозойського краба. Щобільше, порівняння тварин на різних стадіях життя дало уявлення про розвиток органу зору Callichimaera perplexa, а також краба в цілому.
У попередній публікації про каліхімер на реконструкціях були присутні виразні, навіть мультяшні очі. Тепер з’ясувалося, що вони все ж таки були фасетковими, тобто складними, що складаються з безлічі з’єднаних простих очок — як у найзоркіших із сучасних комах. Хороший спосіб судити про гостроту зору в таких випадках порівняти кут огляду кожного вічка. Автори нової статті в iScience звернулися, наприклад, до родичів каліхімери, які нині живуть, крабів. За цим параметром усі вони безнадійно від неї відстали, а оминули каліхімеру лише сучасні бабки — ще одні хижаки, які перехоплюють жертву «на льоту». Правда, вже в іншому середовищі.
Палеонтологи зібрали 14 відбитків Callichimaera perplexa різного віку на стадії розвитку послідовності. Виявляється, більшість зразків дійсно належать статевозрілій тварині, а не її личинковій стадії. Callichimaera perplexa обрала еволюційну стратегію, звану неотенія, або педогонія. Значить, вона «відмовилася дорослішати» і перетворюватися на броньованого краба, що пересувається пішки. Натомість Callichimaera perplexa навчилася розмножуватися у формі, що нагадує личинки інших крабів, і завдяки цьому стала маленьким, але ефектним мезозойським хижаком.