Учені з Гарвардського університету встановили, що 3,26 мільярда років тому гігантський астероїд, втричі більший за той, що знищив динозаврів, вдарив у Землю, викликавши радикальні зміни в екосистемі та підштовхнувши до процвітання бактерії, що метаболізують залізо.
Дослідницька група на чолі з Надею Драбон із Гарвардського університету проаналізувала наслідки падіння метеорита, який отримав назву «S2», та його вплив на біосферу планети понад 3 мільярди років тому. У той час на Землі панували одноклітинні бактерії та археї, а сама планета перебувала на стадії формування своїх сучасних геологічних і кліматичних систем. Вивчаючи зразки гірських порід із Барбертонського зеленокам’яного поясу в Південній Африці, вчені відтворили картину подій, що сталися після цього зіткнення.
За оцінками, метеорит був у 200 разів більшим за той, що спричинив вимирання динозаврів. Удар викликав потужне цунамі, яке змішало океанські води, нагріло атмосферу та заблокувало фотосинтез через величезну хмару пилу. Вода випаровувалася, а земна кора піддалася потужній ерозії. Однак, незважаючи на руйнівний характер події, бактерії не лише пережили катастрофу, але й почали активно розмножуватися завдяки збільшенню доступних ресурсів, таких як залізо та фосфор.
Метеорит приніс на Землю фосфор, а цунамі підняло залізо з океанських глибин, створивши умови, які сприяли різкому зростанню популяцій бактерій, що метаболізують ці елементи. Це явище демонструє, що такі катаклізми могли відіграти позитивну роль у розвитку життя на ранніх етапах його існування. Вивчення цього удару та його наслідків допомагає краще зрозуміти, як подібні події могли сприяти процвітанню життя в давніх епохах.
Згідно з дослідженням, опублікованим у Proceedings of the National Academy of Sciences, зіткнення метеоритів, які традиційно вважаються катастрофами для життя, можуть мати й інший бік — вони здатні створювати умови для розвитку нових біологічних процесів, як це сталося мільярди років тому. Цей висновок кидає нове світло на роль таких подій у ранній еволюції Землі.