Найбільше дослідження, що охопило 1,25 мільйона наукових статей, демонструє, що найбільш впливовими виявляються дослідження, проведені вченими відразу з декількох країн. Також було виявлено, що традиційно сильні в науці західні країни втрачають свій науковий потенціал, а азіатські – навпаки: продовжують активно його нарощувати.
До таких висновків дійшла Міжуніверситетська група вчених із США, стаття яких була опублікована в авторитетному журналі PLOS ONE.
Дослідники з Університету Чикаго, Інституту комп’ютерних обчислень і Університету Флориди провели за допомогою бази даних Scopus аналіз впливу 1,25 мільйона наукових статей з 8 різних наукових областей (від фізики до психології), опублікованих з 1996 до 2012 року.
Читайте також: Чого очікувати від медицини XXI століття?
З’ясувалося, що найбільше цитувань (тобто посилань на дане дослідження в інших наукових роботах) отримують дослідження, які були проведені міжнародними групами вчених. Крім цього, роботи міжнародних груп частіше публікуються в престижних наукових журналах, ніж роботи вчених з окремих країн.
Також вчені з’ясували, що так званий «Глобальний північ» (країни Заходу плюс Росія, Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія) втрачає свій науковий потенціал, в той час як швидко розвиваючі країни (особливо Китай) його активно набирають.
Якщо розділити країни світу за іншим принципом – на Схід і Захід – то відмінності стають ще більш явними, де Китай, Південна Корея, Індія і Японія дають відчутну фору країнам Заходу щодо зростання свого наукового потенціалу.
Цей висновок був зроблений на основі двох розглянутих в ході дослідження факторів – кількості розміщених в рецензованих наукових журналах статей тієї чи іншої країни та обсягів цитування цих статей в інших наукових роботах.
Наступний висновок стосується дій, які країни з не дуже вражаючими показниками можуть вжити, щоб їх підвищити. Вчені з’ясували, що просте збільшення фінансування навряд чи може бути ефективним рішенням.
Аналіз зростання державного фінансування науки в деяких країнах показав, що це чинить позитивний ефект на кількість розміщених в рецензованих журналах статей, проте майже ніяк не впливає на значимість цих статей для наукового світу, тобто на кількість цитувань.
Читайте також: Наука — це все вигадки
Економічні стимули мають дуже асиметричний ефект на ці показники. Вони більше впливали на розміщення статей в наукових журналах, ніж на їх цитованість. Це досить цікаво. Схоже, більш багаті країни мають більше шансів потрапити в авторитетні журнали, однак це необов’язково означає поліпшення показника цитованості.
Натхнення: naked-science.ru