Отриманий матеріал нагадує за властивостями поліпропілен, але розкладається менш ніж за рік і безпечний для навколишнього середовища. Його мають намір використовувати у виробництві екологічно безпечних одноразових упаковок і предметів.
Федеральне Міністерство освіти і наукових досліджень (BMBF) запустило ініціативу Bioeconomy International у співпраці з Інститутом виробничих систем і технологій проєктування Товариства Фраунгофера (Fraunhofer IPK), кафедри технології біопроцесів Берлінського технічного університету та вченими з Малайзії, Колумбії і США. В рамках програми дослідники розробили спосіб отримання полімерів без використання мінеральних, а також ріпакової і пальмової олій, виробництво яких шкодить навколишньому середовищу.
Пластичний полігідроксібутират (PHB) створили з промислових залишків, наприклад відпрацьованих жирів. «Ми перетворили біогенні речовини в складні поліефіри, які можна буде використовувати в технічних цілях», – розповів Крістоф Хайн, керівник відділу Технологій мікровиробництва Fraunhofer IPK. Як біокаталізатори група взяла генетично модифіковані мікроорганізми, які синтезують і переробляють матеріал, а потім відкладають його в клітинах для зберігання енергії.
Отриману біополімерну сировину PHB дослідники змішали з хімічними препаратами. Далі з’єднання пройшло етапи очищення та оптимізації: на виході вийшов матеріал, схожий за властивостями на поліпропілен і, за словами розробників, задовольняє вимогам до пластмас інженерно-технічного призначення. Відзначається, що процес зайняв багато часу, оскільки полімер довго тверднув.
Замість продуктів нафтоперероблення у виробництві використовували «зелені» альтернативи, а значить, вироби з нового типу пластику вийде переробляти екологічно чистим способом. Бактерії будуть розкладати матеріал в природі за шість-дванадцять місяців, і поміщати його в промислові установки не буде потрібно.
Розробку мають намір застосовувати у виробництві одноразових упаковок і предметів побуту. Однак дослідники стверджують, що з нього також можна робити високоякісні пластикові компоненти для застосування в різних технічних сферах. «Очевидно, що така продукція повинна відповідати певним стандартам якості», – говорять учені. Зараз вони працюють над оптимізацією процесу рекристалізації РНВ, щоб відповідати промисловим вимогам до часу обробки матеріалу.
Натхнення: naked-science.ru