Вчені Інституту Макса Планка спільно з колегами з Гарвардського університету провели дослідження, в результаті якого вдалося визначити масштаби найтривалішої і найстрашнішої в історії людства епідемії. Пандемія Юстиніанської чуми періодично виникала протягом близько 200 років і досягла Римської Британії, хоча раніше передбачалося менша територія розповсюдження смертельної хвороби.
Юстиніанська чума лютувала в Середземномор’ї і Європі з 540 по 750 рр н. е. Вчені досліджували ДНК Yersinia pestis – бактерії, яка викликала бубонну чуму, проаналізувавши рештки з поховань, розташованих на 21 об’єкті археологічних розкопок, де раніше фіксували епідемію. В результаті фахівці виявили вісім геномів бактерії-збудника чуми, а територія розповсюдження хвороби оплювала сучасну Іспанію, Францію, Німеччину та Великобританію.
Вчені помітили, особливо жорстока епідемія була у перших двох країнах, охопивши регіони, розташовані на узбережжі. За 200 років вірус еволюціонував і втратив кілька генів, які сприяли зараженню, внаслідок чого чума ставала менш смертельною для людини, але поширювалася при цьому більш стрімко. Фахівці не прийшли до єдиної думки з приводу впливу епідемії на розвиток економіки і суспільства. Одні вважають, величезна кількість смертей могло негативно позначитися на прогресі, інші впевнені, що непоправної шкоди завдано все ж не було.