Головна / Земля / Вчені розповіли, яку дію на Землю чинить наявність діри в озоновому шарі

Вчені розповіли, яку дію на Землю чинить наявність діри в озоновому шарі

В опублікованій в журналі Nature Sustainability статті, підготовленій групою вчених ООН з оцінки впливу на навколишнє середовище повідомляється про складні взаємозв’язки між руйнуванням озонового шару над Антарктидою і УФ-випромінюванням, яке призводить до зміни кліматичних зон на планеті, температури океану, і як результат підвищує вразливість деяких видів тварин.

Чому озоновий шар важливий для Землі?

Як і глобальна зміна клімату сьогодні, поява величезної діри в озоновому шарі стало серйозною екологічною проблемою 80-х і 90-х років. Цей захисний шар, розташований у верхніх шарах атмосфери, відбиває значну частину згубного УФ-випромінювання і відіграє важливу роль в тому, щоб зберегти нашу планету живою. Однак у 80-х роках учені виявили діру в озоновому шарі, яка утворилася над Антарктикою.

Як з’явилася діра в озоновому шарі?

Причиною назвали активне використання людьми хлорфторвуглеців (ХФВ). Ця речовина, яка застосовувалося для виготовлення холодоагентів і аерозолів, при попаданні в атмосферу у великих кількостях і взаємодії з сонячним світлом руйнувала озоновий шар. Усвідомлюючи небезпеку, світ 1987 році підписав Монреальський протокол щодо речовин, які руйнують озоновий шар, який передбачає заборону на використання ХФВ.

Через 30 років з моменту підписання цього документа розміри дірки зменшувались, однак цей процес відбувається дуже повільно, тому діра в озоновому шарі, як і раніше, чинить вплив на навколишнє середовище. Дослідники з ООН вирішили вивчити, як діра в озоновому шарі впливає на зміни клімату.

До чого призвело наявність діри в озоновому шарі?

Виявилося, що найбільші зміни пов’язані з Антарктичним Коливанням. Це потоки, які знаходяться над нижньою Південною півкулею і природним чином зміщуються на північ і південь з плином часу. Нове ж дослідження показало, що під дією діри в озоновому шарі коливання перемістилися далі на південь, більше чим за тисячу років. В результаті це змістило на південь і кліматичні зони. По мірі цього зміщення змінювався і характер опадів, температура морської поверхні та океанічні течії на великих площах південної півкулі також зміщувалися, впливаючи на наземні і водні екосистеми в Австралії, Новій Зеландії, Антарктиці, Південній Америці, Африці та Південному океані.

Зміни також торкнулися і інших частин океану, зробивши в одних регіонах клімат тепліше, а в інших – холодніше. Це в свою чергу призвело і до змін в екосистемах у цих областях. Наприклад, теплі води мають негативні наслідки для колоній водоростей біля берегів австралійського острова Тасманія і коралових рифів біля берегів Бразилії. Холодні місця в свою чергу виявили для себе певну вигоду: підвищився обсяг риби і крилю, що є основою живлення для популяцій пінгвінів, тюленів і деяких видів птахів.

«Ми спостерігаємо, як діра в озоні змінила характер температур і опадів у Південній півкулі. Це в свою чергу призвело до зміни місць мешкання водоростей, риби, яка ними живиться, а також тюленів і моржів, які харчуються рибою. Іншими словами, ми спостерігаємо зміну на всьому протязі харчового ланцюга», — говорить співавтор дослідження Кевін Роуз.

Така ситуація впливає і на інші види живих організмів. Викиди вуглекислого газу в атмосферу призвели до підкислення океану, що, в свою чергу, виснажило раковини молюсків, які проживають в Антарктичному регіоні. В результаті останні виявилися більш схильними до ультрафіолетових променів, які проникають через дірку в озоновому шарі.

Вчені також відзначають і ефект зворотної петлі між кліматичними змінами і наявністю діри в озоновому шарі.

«Викиди парникових газів зберігають більше тепла в нижніх шарах атмосфери, що призводить до охолодження її верхніх шарів. Оскільки озон виснажується при більш низьких температурах, більш холодні атмосферні шари призводять до уповільнення відновлення озонового шару», — додає Роуз.