Раніше цей вид був виявлений на глибині декількох кілометрів під земною поверхнею. Дослідники знайшли генетичний механізм, який, на їхню думку, дозволив черв’якові пристосуватися до існування в малопридатних для життя умовах. Роботою американських біологів зацікавилися в NASA, оскільки отримані результати можуть виявитися корисними при пошуку живих організмів на інших планетах.
Біологи з Американського університету (Вашингтон, США) провели генетичне дослідження круглого хробака Halicephalobus Mephisto. Він здатний жити на глибині до 3,6 км під земною поверхнею, де не може вижити жоден інший багатоклітинний організм, повідомляє журнал Nature Communications.
Halicephalobus Mephisto, або диявольські черв’яки, отримали свою назву від імені міфічного злого духа Мефістофеля — підземного демона з німецьких легенд, що уникав сонячного світла. Цих тварин відносять до екстремофілів — істотам, здатним жити і розмножуватися в екстремальних умовах навколишнього середовища. Вид був вперше виявлений в 2011 році в золотоносній руді, видобутої з глибинних надр на південноафриканській шахті.
Маленькі чорні створіння близько на пів міліметра завдовжки є найбільш глибокоживучими з відомих багатоклітинних організмів на планеті. Скупчення води, в яких мешкають Halicephalobus Mephisto, розігріті до 48°C, містять наднизький рівень кисню і велику кількість метану. Вчені визначили послідовність кислот ДНК і РНК, що входять до складу геному диявольського хробака, щоб більше дізнатися про його вміння жити в таких умовах.
Дослідження показало, що геном Halicephalobus Mephisto містить велику кількість білків Hsp70 — генів, відомих своєю здатністю до регенерації клітин після руйнівного впливу високих температур. Білки виявилися здатними до самовідтворення — при розшифровці були виявлені їхні численні копії. Також в геномі були присутні копії генів AIG1, що відповідають за живучість клітин у рослин і тварин. На думку вчених, роблячи копії генів, тварина захищалася від агресивного впливу зовнішнього середовища.
Учений також зазначив, що дослідження наблизило науку до розуміння механізмів виживання на Землі, а також відкрило нові горизонти для пошуку життя за її межами. Роботою біологів, до речі, вже зацікавилися в NASA, тому, що отримані результати можуть виявитися корисними при пошуку живих організмів на інших планетах.
Також автори продовжать дослідження Halicephalobus Mephisto для вивчення еволюційної адаптації в умовах глобального потепління.