Дослідники Говард-Смітсонівського і Кілсонського університету отримали відомості, які кардинально вплинуть на сучасну астрофізику. Вони висловили своє припущення про теорії магнітного поля, яка раніше не досліджувалася.
Під час спостережень рентгенівської обсерваторії «Чандра» астрономи зробили відкриття, здатне мати серйозні наслідки в розумінні процесів утворення магнітного поля на зірки і Сонце.
Виявилося, що поведінка зірки суттєво відрізняється від відомої моделі динамо. Теорія використання тахоклина для продуктивності динамо була невірною з тієї причини, що зірки не застосовують абсолютно цю область. Така модель показує процес появи магнітного поля. Науковці припустили, що в зірці знаходиться не менше трьох областей, що відповідають за генерацію магнітних полів. Таким чином, тахиклин є тонким шаром між ядром і конвективним шаром. Плазма всередині ядра може переміщатися з різною швидкістю. Так, у тахиклині здійснюється деформація, яку вчені вважали першопричиною появи магнітного поля.
Автор експериментів Ніколас Райт заявив, що десятки років магнітне поле на Сонці та інших зірок має велике значення, проте деталі так і залишилися таємницею. Все ж нові факти наблизили наукове співтовариство на один крок ближче до розуміння цих процесів.