Китайські вчені виявили в мозку мишей раніше невідомий нейроний шлях, який відповідає за виникнення почуття страху на загрозливі звуки. Причини його виникнення в процесі еволюції залишаються невідомими. Результати роботи нейробіологи представили в статті, опублікованій в журналі Nature Neuroscience.
Було відомо, що в головному мозку існує шлях, утворений нервовими клітинами, який простягнувся від слухової зони кори головного мозку до миндалевидного тіла. Цей механізм визначає, що може являти собою загрозу, а потім посилає інформацію в ту частину нервової системи, яка відповідає за реакцію (наприклад, завмирання). У новому дослідженні нейробіологи з’ясували, що існує шлях, який відправляє сигнали в протилежному напрямку.
Вчені виявили, що між слуховою зоною і мозочком знаходяться більше аксонів (довгих відростків нервових клітин), ніж слід було очікувати. Щоб дізнатися їх призначення, нейробіологи провели два експерименти. У першому вони застосували оптогенетичний підхід. Він полягає в тому, що за допомогою методів генної інженерії в нейрони впроваджуються гени, які відповідають за формування каналів в мембрані клітини. Ці канали реагують на світло, що дозволяє вченим контролювати активність нейронів. Дослідникам вдалося виключити частину слухової кори, що забезпечує, на їхню думку, реакцію миші на шум, за яким слідує удар струмом.
Виявилося, що у мишей з пригніченим нейронним шляхом, які почули попереджувальний сигнал, страх був виражений незначною мірою. Щоб відтворити цей результат, нейробіологи використовували вірус, що ушкоджує нервові клітини. В цьому випадку реакція тварин також сильно не проявлялася. Вчені застосували позитронно-емісійну томографію і побачили, що відбувається, коли мишей навчають реагувати на звук, який вказує на загрозу. В цьому випадку між двома областями мозку утворюються пучки аксонів і дендритні шипики, а також збільшується число контактів (синапсів) між нейронами.
Вчені поки не можуть зрозуміти причину існування виявленого нейронного шляху, оскільки його придушення не позбавляє мишей страху в повній мірі. Подальші дослідження повинні будуть допомогти вирішити цю проблему, а також з’ясувати, чи існує аналогічна структура в головному мозку людини.