Великі піщані валуни для побудови кромлеха були здобуті у великому лісовому масиві неподалік.
Стоунхендж, мегалітична споруда на півдні Англії, — одвічна загадка для істориків та археологів. Як він був побудований? Які функції виконував? Звідки взялися валуни, з яких Стоунхендж складено?
Можливо, нове дослідження, опубліковане у виданні Science Advances, все ж дасть остаточну відповідь на це питання. Більшість гігантських сарсенових брил пісковику, схоже, мають спільне походження і здобуті в районі лісового масиву Уест-Вудс, приблизно за 25 кілометрів від місця побудови самого Стоунхенджу.
Це відкриття підтверджує теорію про те, що каміння привезли на місце будівництва кромлеха (споруди з вертикально встановлених брил, що утворюють концентричні кола) близько 2500 року до нашої ери, під час другого етапу будівництва, та може бути ознакою того, що його будівельники були з високорозвинутого суспільства. Це також суперечить припущенню, згідно з яким, одна з брил, так званий П’ятковий Камінь, була здобута в безпосередній близькості від кромлеха і встановлена раніше за інших.
Для проведення своїх досліджень ученим довелося розробити спеціальну методику вивчення брил, які досягають дев’яти метрів у висоту і можуть важити до 30 тонн. Спочатку вони за допомогою рентгенівського випромінювання проаналізували хімічний склад породи.
Потім вони вивчили два зразки кернів (проб матеріалу), отриманих з одного каменю під час реставраційних робіт у 1958 році. До цих зразків застосували складнішу схему аналізу з використанням мас-спектрометрії, що дозволило виявити ширший спектр елементів з високою точністю.
Дані аналізу порівняли з результатами вивчення порід з 20 можливих місць видобутку. Найближчими за складом до каменів Стоунхенджа виявилися осадові породи в лісовому масиві Уест-Вудс. Попередні дослідження кромлеха виявили, що ряд відносно невеликих брил (так звані блакитні камені, bluestones) Стоунхенджа привезли з Уельсу, з кар’єру, який знаходиться в 200 кілометрах на захід від споруди. Нова робота показує, що і невеликі камені, і сарсенові брили привезли і встановили приблизно в один час.
Яким чином древні жителі Туманного Альбіону транспортували валуни вагою до 30 тонн на відстань близько 25 кілометрів, вчені поки пояснити не можуть. Одна з найбільш вірогідних гіпотез полягає в тому, що будівельники Стоунхенджа використовували деяку подобу дерев’яних саней.
Надалі дослідники хочуть максимально точно визначити, який маршрут використовувався для транспортування валунів. З’ясувати це можна за окремим крихтам породи, які сподіваються виявити в околицях кромлеха.
Натхнення: naked-science.ru