Один зі способів зробити більш точні прогнози глобального потепління в найближчі сторіччя – це поглянути на зміну клімату в геологічному минулому. У дослідженні, опублікованому в Nature Communications, міжнародна група університетських експертів з Німеччини, США і Великобританії вивчили клімат в епоху еоцену – понад 30 мільйонів років тому. Тоді середня температура на планеті була вищою, ніж сьогодні. Вчені з’ясували, що вплив атмосферного вуглекислого газу на теплу Землю може бути навіть сильнішим, ніж передбачалося раніше.
Епоха еоцену настала між 56 і 34 мільйонами років тому – останній парниковий період в історії Землі, пов’язаний з глобальним потеплінням. Тоді помірні тропічні ліси можна було знайти в Антарктиді, і крокодили зайняли вологі болота, які покривали Північну Америку і деякі частини Європи. Однак протягом еоцену клімат різко похолодав, і епоха закінчилася головним переходом до клімату, який ми спостерігаємо зараз, з заледенінням Антарктиди.
Дотепер було незрозуміло, як пов’язані зміни клімату і CO2 в цей період. Нещодавні дослідження кліматичних моделей показали, що теплий клімат більш чутливий до змін кількості вуглекислого газу, ніж холодний. Це може мати особливе значення для нашого майбутнього, оскільки кількість CO2 тільки збільшується, і Земля продовжує нагріватися.
На основі кислотності поверхневих вод (pH) і оцінок стану насичення океану кальцитом автори розрахували, як атмосферне CO2 виділялося протягом еоцену. Використані дані були отримані при вивченні ізотопного складу бору викопних раковин стародавнього морського планктону, що відклалися на морському дні в еоцені. Він був зібраний в експедиціях Міжнародної програми вивчення океану.
Нові дані по CO 2 дають нове і всебічне уявлення про еволюцію клімату в еоцені і переконливо свідчать про зв’язок між рівнями CO 2 і теплим кліматом. Він показує, як вулканізм, вивітрювання гірських порід і поховання органічного матеріалу впливають на природну концентрацію CO 2 і, отже, на клімат.
Натхнення: hightech.fm