Команда еволюційних антропологів на чолі з Германом Понтцером з Університету Дьюка (США) зуміла визначити межу фізичної витривалості людини, по досягненні якого тіло починає черпати енергію зі своїх жирових запасів.
Як повідомляє Science, дослідження базувалося на вимірюванні показника BMR (basal metabolic rate). Це основний показник обміну речовин в організмі: кількість енергії, що витрачається людиною в стані спокою.
Команда Понтцера вдалася до допомоги спортсменів. Ще в 2015 році була проведені “перегони через США”. П’ять чоловіків і одна жінка протягом 20 тижнів брали участь у марафонських забігах, в цілому подолавши 4957 кілометрів. Дослідники заміряли у всіх шести бігунів початковий показник BMR. Надалі їх фізичний стан відстежувався за допомогою аналізу ізотопів дейтерію і кисню-10, якими у питній воді марафонців були замінені звичайний водень і кисень.
Дослідження показало, що витрата енергії приблизно через 20 днів безперервних навантажень почала знижуватися і досягла значення 2,5 BMR. Попередні дослідження показали, що при інтенсивному фізичному навантаженні протягом кількох годин BMR збільшується до п’яти разів, після чого починає вирівнюватися.
Встановлено, що при тривалому навантаженні при зниженні показника обміну речовин до 2,5 BMR настає ключовий момент: організм починає спалювати калорії швидше, ніж він може отримати енергії з їжі. Саме тоді і настає біологічно встановлена межа людської витривалості, вважають автори роботи.
Як тільки спортсмен досягає цієї “стелі”, його тіло починає черпати енергію зі своїх жирових запасів. Інакше людина не зможе витримати нове навантаження.
Дослідники відзначають, що багато спортсменів знають про цю особливість організму. Тому перед змаганнями з тривалим фізичним навантаженням, де потрібна дуже висока витривалість, вони починають накопичувати запас жиру.