Вчені відкрили новий шлях “спілкування” між кишечником і мозком, який стимулює наш апетит до жирної їжі. Дослідження показало, що клітини нашого кишечника відчувають присутність жиру в їжі і можуть безпосередньо спілкуватися з мозком, щоб змусити нас продовжувати їсти.
Бажання їсти більш жирну і калорійну їжу – це наслідок еволюції. Щоб уникнути голоду, наш організм не проти переїдати. Коли ми їмо жирну їжу, всередині нашого тіла включається цілий ряд механізмів: від кишкових гормонів, що регулюють почуття ситості, до смакових рецепторів, що викликають почуття задоволення, підживлюється дофаміном. На жаль, але сьогодні ці механізми часто призводять до ожиріння через надлишок вибору їжі навколо.
Два роки тому вчені виявили прямий шлях зв’язку між кишечником і мозком, який повідомляв про присутність цукру в кишечнику. Цей сигнальний шлях виявився набагато важливішим і сильнішим за зв’язок між мозком і рецепторами смаку. Вчені прийшли до висновку, що саме наш кишечник контролює те, що ми їмо. Нове дослідження намагалося з’ясувати, чи існують подібні шляхи між кишечником і мозком з реакцією на жирну їжу.
В рамках роботи вчені навчили мишей віддавати перевагу воді з додаванням жиру. Крім цього, вони генетично модифікували гризунів, позбавивши їх здатності посилати смакові сигнали з язику в мозок. Так автори змогли виявити частини стовбура мозку, які активізувалися у відповідь на жир. Це було каудальне ядро солітарного тракту (cNST).
Слідуючи лініям нейронного зв’язку, дослідники виявили активність у блукаючому нерві, що передає повідомлення в cNST. Оскільки блукаючий нерв є основною сполучною ланкою між кишечником і мозком, це стало першою ознакою того, що кишечник може безпосередньо розмовляти з мозком про жир в їжі.
- У MIT розробили універсальний алгоритм для прогнозування майбутнього
- Photo of an atom without a microscope: how scientists managed to make it, history
Наступним кроком було розуміння того, як кишечник посилає сигнали, пов’язані з жиром, в блукаючий нерв. Тут команда виявила дві групи клітин, що вистилають кишечник, які спілкувалися з блукаючими нейронами, коли жир потрапляв в кишечник.
Щоб зрозуміти, наскільки велику роль кишечник грає в контролі апетиту, вчені блокували передачу сигналів від клітин кишечника до блукаючого нерву. Коли шлях був заблокований, гризуни втратили апетит до жиру.
Це говорить про те, що кишечник відіграє важливу роль у бажанні їсти жирну їжу. Ці експерименти можуть підштовхнути розвиток нових стратегії для зміни реакції мозку на жир, що може допомогти людям скидати вагу.