Перша у своєму роді робота виявила, що селекція собачих порід вплинула на анатомію їх мозку не менше, ніж на розміри чи форму тіла.
Собака стала першою з одомашнених тварин, їх доместикація передувала навіть появі сільського господарства. За багато тисяч років спрямоване схрещування, селекція і штучний відбір перетворили їх давніх предків у сотні різноманітних порід, які відрізняються і за розміром, і анатомією, і характером. Вплинув цей процес і на мозок собак різних порід. Про це повідомляється в статті, опублікованій у Journal of Neuroscience.
Команда вчених на чолі з професором Гарвардського університету Ейрін Хект (Erin Hecht) використовувала МРТ дослідження головного мозку 62 здорових домашніх собак, чистокровних представників 33 різних порід. І справді, в його будові виявилися суттєві відмінності. Так, у мініатюрних круглоголових лхаських апсо мозок має подібну округлу форму, а у собак з витягнутим черепом мозок теж витягнутий, оптимально заповнюючи черепну коробку. Однак далеко не всі відмінності пов’язані з анатомією і розмірами.
На знімках головного мозку бассет-хаунда (ліворуч) і бордер-коллі (праворуч) відмінності видно і недосвідченому оку / ©Erin Hecht, Marc Kent
Автори роботи відзначають, що велика варіабельність виявляється в областях, пов’язаних з обробкою сигналів нюху і смаку. Саме вони важливі для формування особливої поведінки, властивої собакам різних професій» — будь то сторожові або мисливські (достовірна інформація про ці спеціальності була отримана від проєкту American Kennel Club).
Взагалі, у собак виявилися сильніше розвинені області мозку, що визначають їх заняття. Наприклад, розмір префронтальної кори, пов’язаної зі складними соціальними взаємодіями і когнітивними функціями, збільшений у тварин, призначених для випасу худоби, поліцейських і військових завдань, полювання на птахів і боїв. Золотисті ретривери, які проявляють чудові здібності відстеження дичини в лісі, демонструють розвинуті області, залучені на координацію, зір, щоб переміщуватися у просторі.
Учені додають, що в дослідженні розглядалися лише домашні тварини. Порівняння анатомії мозку у робітників собак — пастухів, поводирів, поліцейських — напевно продемонструвало б ще більш помітні відмінності.