Річні кільця стародавніх дерев допомогли вченим скласти атлас клімату Європи за останні дві тисячі років, які дозволили їм розкрити причини “великого голоду” 1315-1317 років і зрозуміти, чим був викликаний голод в Ірландії в середині 18 століття.
Незвичайний атлас, що описує зміни в рівні опадів у Старому Світі в останні дві тисячі років, допоміг вченим з’ясувати, що “великий голод” 1315-1317 років в Європі в цілому був породжений “великим потопом”, а поточний конфлікт у Сирії – посухою 2006- 2010 років, йдеться в статті, опублікованій в журналі Science Advances.
Середньовічні хроніки початку 14 століття оповідають про “великий голод”, що вразив Європу навесні 1315 і тривав два роки. У цей час від нестачі їжі щодня помирали тисячі людей, батьки продавали і їли своїх дітей, широко був поширений канібалізм. Його причиною, як писали літописці, була незвично погана і нестабільна погода.
Едвард Кук (Edward Cook) з університету Колумбії в місті Палісейдс (США) і його колеги розкрили причину цього лиха й оцінили його реальні масштаби, склавши своєрідний атлас з кліматичних карт Європи за останні дві тисячі років.
Основою для цього атласу послужили річні кільця декількох сотень найдавніших європейських і близькосхідних кедрів і інших довгоживучих порід дерев, які росли на території Старого Світу протягом декількох десятків століть. Найдавніші дерева, як кажуть вчені, росли на території південної Німеччини, Скандинавії та Ірландії – вони, за словами геологів, були ровесниками древніх римлян і Ісуса.
“Великий потоп” в Європі в 1315 році
Товщина річних кілець, як пояснюють учені, залежить від того, наскільки несприятливими були умови в той рік, коли вони формувалися – як правило, чим меншим був рівень опадів, тим темнішими і тоншими буде кільце. Подібні кільця допомогли Куку і його колегам розкрити кілька “великих потопів” і “великих посух” в історії Середньовічної та Нової Європи.
Приміром, причиною розвитку “великого голоду” початку 14 століття послужив аномально високий рівень опадів, що спостерігався майже на всій території Європи, починаючи з Ірландії і закінчуючи Польщею, Білоруссю та Литвою. Що було несподівано для вчених – Італія, південна Іспанія і велика частина Візантії уникли цього лиха.
Іншою несподіванкою стало те, що відомий “голодомор” в Ірландії в 1740 і 1 741 роках, що знищив більше третини населення королівства, був викликаний не тільки холодною зимою і весною, як вважають історики, а ще й низьким рівнем опадів під час весни і літа цих років .
Крім цього, вченим вдалося зафіксувати кілька періодів “мега-посух” і “мега-опадів”, які відбувалися в Середньовічній і Новій Європі в кінці 15 століття, в кінці 13 століття і на початку 1700 років. Зіставлення цих подій з різними історичними потрясіннями і епізодами “великих переселень народів”, як сподіваються Кук і його колеги, допоможе знайти істинні причини цих подій.