Людині дуже складно побачити павука, що спускається зі стелі, поки він не опиниться прямо перед її очима. Під час спуску павук робить легкі обертальні рухи — і вчені нарешті з’ясували, навіщо він це робить.
У дослідженні, опублікованому в Applied Physics Letters, вчені зібрали кілька представників кругопрядів (Nephila edulis і Nephila pilipes), відомих також як «золтопряди» і «гігантські деревні павуки». В лабораторних умовах у павуків були взяті зразки ниток, після чого виміряли силу їх натягу за допомогою торсіонного маятника — спеціального пристрою, який ще 200 років тому був використаний британським фізиком Генрі Кавендішем для оцінки маси Землі. Сучасна версія приладу володіє здатністю обробки фотографій.
Всі інші волокна, які вимірювали вчені (людське волосся, металева волосінь, вуглецеве волокно тощо) при скручуванні вели себе як еластичні матеріали, тобто поверталися у вихідну форму після скручування і розтягування. Однак павутина під час навіть легкого скручування піддавалася деформації на молекулярному рівні, що не дозволяє матеріалу пружинити і дає павуку можливість утримуватися на вазі під час обережного спуску.
Автори дослідження вважають, що унікальне розташування молекул в павутині мережі дозволяють зберігати її форму, гасить енергію будь-якого зовнішнього впливу подібно подушці. Інженери можуть використовувати цю властивість для створення матеріалів, які ляжуть в основу спеціального обладнання для рятувальників і скелелазів — подібна амортизація вкрай корисна в екстремальних умовах.