Нове дослідження показало, що на ранніх етапах утворення і розвитку ембріона обличчя і мозок взаємно формують один одного за допомогою як структурних ефектів, так і міжклітинної комунікації. Однак річ у тому, що ця взаємодія, як з’ясувалося, не впливає на подальший розвиток мозку, в тому числі на поведінкові та когнітивні особливості людини.
Міжнародна команда вчених з Великобританії, Бельгії та Сполучених Штатів визначила 76 генетичних ділянок, що впливають на форму мозку людини та водночас на форму її обличчя. Дослідження опубліковано в журналі Nature Genetics.
Раніше фахівці вже припускали генетичний зв’язок між мозком і обличчям, однак знання в цій галузі базувалися на вивченні модельних організмів і клінічних даних про виключно рідкісних станах. «Ми ж вирішили скласти карту генетичного зв’язку між обличчям і формою мозку людини в ширшому сенсі, а також для генетичних варіацій, що часто зустрічаються в більшій, неклінічній популяції», – зазначив професор Пітер Клаас з лабораторії візуалізації генетики в Льовенського католицькому університеті (Бельгія).
Автори роботи застосували методологію, яку до цього вони використовували для виявлення генів, що визначають форму обличчя. «Тоді ми проаналізували тривимірні зображення обличчя і зв’язали кілька точок даних на них з генетичною інформацією, щоб знайти кореляції», – додав Клаас. Так вченим вдалося ідентифікувати різні гени, що формують передню частину голови людини.
- Надрукований на 3D-принтері лосось почали продавати в супермаркетах
- Виявилося, що мавпи теж можуть ходити на «побачення»
- Випити кави і поспати: Вчені знайшли оригінальний спосіб підвищення активності організму
У новому дослідженні наукова група взяла дані про МРТ-сканування мозку і генетичну інформацію майже по 20 тисячам людей європейського походження з Британського Біобанку. «Щоб була можливість аналізувати знімки МРТ, потрібно було виміряти мозок, показаний на знімках. Особливо ми зосередилися на варіаціях складчастої поверхні мозку, що має “форму горіха”. Потім ми зв’язали дані аналізу зображень з доступною генетичною інформацією. За підсумком вдалося визначити 472 місця розташування геному, які впливають на форму нашого мозку. Про 351 з них раніше ніколи не повідомлялося. На подив, ми виявили, що 76 геномних ділянок, котрі пророкують форму мозку, пов’язані й з формою обличчя», – розповіли вчені.
Крім цього, вони виявили докази того, що генетичні сигнали, що впливають як на мозок, так і на форму обличчя, переважають в тих областях геному, які регулюють активність генів під час ембріогенезу (утворення і розвиток ембріона), або в лицьових клітинах-попередниках, або в мозку, який розвивається. І це не дивно, адже мозок і обличчя формуються скоординовано, однак дослідники не припускали, що зв’язок буде настільки генетично складний й чинитиме такий вплив на людську мінливість.
Проте явна генетична залежність між обличчям і формою мозку ніяк не впливала на поведінкові та когнітивні особливості людини, а також на ризик розвитку захворювань на зразок хвороби Альцгеймера, шизофренії та біполярного розладу. Отже, нові дані дозволять спростувати деякі псевдонаукові думки про те, що обличчя може розповісти про «сутності» його власника. За словами дослідників, навіть за допомогою передових технологій не можна передбачити чиюсь поведінку, керуючись лише рисами обличчя.
«Наші дані підтвердили відсутність доказів зв’язку між обличчя і поведінкою людини. Тому ми відкрито відмежовували себе від псевдонаукових тверджень про зворотне. Наприклад, деякі впевнені, що здатні виявляти агресивні тенденції в обличчях за допомогою штучного інтелекту. Такі проєкти не тільки неетичні, але і позбавлені наукової основи», – підсумував Клаас.
Натхнення: naked-science.ru