Головна / Людина / Виявлені генетичні фактори, що впливають на тривалість життя

Виявлені генетичні фактори, що впливають на тривалість життя

Вчені РФ і Великобританії проаналізували генетичні даних понад 300 тисяч чоловік і виявили, що тривалість здорового періоду життя визначається трьома компонентами, що відносяться до деменції, злоякісних пухлин, здоров’ю серцево-судинної системи та метаболізму. Ці висновки дозволять розробити нові методи боротьби зі старінням.

Вчені з Новосибірського державного університету (НГУ) у співпраці з дослідниками з Інституту цитології і генетики Сибірського відділення Російської академії наук (РАН), Единбурзького університету та інших інститутів провели аналіз генетичних даних та історій хвороби понад 300 тисяч чоловік у віці від 37 до 73 років, наданих біобанком Великобританії — UK Biobank (UKB).

«Ми виявили, що з генетичної точки зору тривалість здорового періоду життя визначається трьома компонентами, що відносяться до деменції, злоякісних пухлин, тобто ракових захворювань, і здоров’ю серцево-судинної системи та метаболізму», — цитує прес-служба керівника дослідження, завідувача лабораторії теоретичної і прикладної функціональної геноміки (НГУ) Юрія Аульченко.

Він пояснив, що проводити дослідження генетичних факторів тривалості життя складно через обмеження доступності даних, що містять клінічні та генетичні дані померлих людей. Альтернативним і багатообіцяючим способом в цьому випадку, за його словами, представляється вивчення тривалості здорового періоду життя людини. У цьому випадку у вчених є можливість досліджувати великі вибірки людей з всеосяжною клінічною інформацією та генетичними даними.

У своїй роботі російські і британські вчені досліджували геноми 300 477 британців. Всього було виявлено 12 генетичних локусів, тобто розташування конкретних генів, що впливають на очікувану тривалість здорового періоду життя. Для трьох з них — HLA-DBQ, LPA і CDKN2B — раніше був показаний зв’язок з довголіттям. Ще, принаймні, три генетичних локусу — HLA-DQB1, TYR і C20orf112 — були пов’язані з тривалістю здорового періоду життя, так і зі збільшенням ризику багатьох захворювань.

Аналізуючи динаміку захворюваності, дослідники виявили, що ризики, пов’язані з віковими захворюваннями, ростуть експоненціально з віком і подвоюються зі швидкістю, сумісної з законом смертності Гомперца. Згідно з останнім, ризик смерті від усіх причин збільшується в геометричній прогресії після 40 років і подвоюється приблизно кожні 8 років. Вчені розраховують, що їх робота дозволить розробити нові діагностичні методи в області генетики старіння, а також допоможе в пошуку терапії проти старіння.