Здавалося б, те, що має не лише приносити користь людству, але і допомагати утримувати і без того крихкий кліматичний баланс на планеті, насправді завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу. Дамби та водосховища, які ми використовуємо для екологічно чистого виробництва електроенергії і поливів наших посівів, насправді викидають катастрофічні обсяги парникових газів в атмосферу. Як вказують останні дослідження, щорічно ці об’єкти вивільняють цілі гігатонни цих шкідливих речовин. Це більше, ніж обсяг викидів в тій же Канаді.
Науковці, які зацікавлені в кількісній оцінці екологічних наслідків викидів парникових газів, досліджують взаємозв’язок зі штучно створеними водосховищами ще з початку 2000-х років. Більшість досліджень на цей рахунок фокусували свою увагу на певний тип водосховищ – на ті, які використовуються для видобутку електрики, — а також один-два види парникових газів. Проте в рамках проведеного ученими з Вашингтонського університету дослідження спостереження велося за різними типами штучних водосховищ і концентрацією різних утримуючих тепло частинок. Результати цього аналізу, які будуть опубліковані на наступному тижні в журналі Bioscience, м’яко кажучи, шокують.
Все зводиться до того, що загальний обсяг викидів газів від різних типів водоймищ, які використовуються починаючи від виробництва електрики і закінчуючи зрошенням, становить близько 1,3 відсотка від загального світового рівня викидів в атмосферу, що значно вище показників попередніх розрахунків. При цьому основним парниковим газом, згідно з цим дослідженням, є метан.
«Ми і раніше припускали, що основний обсяг припадає на метан, але ми були дуже вражені тим, наскільки все серйозно», — говорить провідний автор дослідження Бріджет Димер.
«Його обсяг становить до 80 відсотків від рівня викидів парникових газів в атмосферу всіма цими водоймищами».
Метан є одним з основних парникових газів, чия парникова активність у перспективі в 84 рази вища, ніж у вуглекислого газу. Основна ж причина, чому водосховища є справжніми парниками, полягає в тому, як вони зводяться. Коли багаті вуглецем ґрунти затоплюються, то в них дуже швидко виснажується запас кисню, що сприяє зростанню мікроорганізмів, які виділяють метан в якості побічного продукту. З тієї ж самої причини дуже часто болота мають смердючий запах: вони буквально кишать бактеріями, які виробляють метан.
«Ми виявили, що рівень викиду метану на одиницю площі водосховищ приблизно на 25 відсотків вище показників попередніх розрахунків. Ми вважаємо, що це має величезне значення, особливо якщо врахувати нинішній бум на будівництво різних дамб і гребель, що відбувається по всьому світу», — коментує Димер.
Читайте також: Слід зазначити, що дане відкриття дуже доречне. Особливо якщо врахувати, що зараз світові лідери знаходяться на шляху ратифікації угоди, з якої почнеться декарбонізація світової економіки. З урахуванням нових фактів ми зможемо підібрати найбільш оптимальну стратегію і прийняти найбільш ефективні рішення, які дозволять знизити обсяги викидів парникових газів в атмосферу.
Звичайно ж, це не означає, що ми повинні негайно закрити всі ГЕС і висушити всі водосховища. Однак важливо взяти до уваги факт їх внеску в загальний зростаючий обсяг викидів і знайти відповідні заходи, які дозволять знизити обсяги цих викидів. У будь-якому випадку завдання, яке стоїть перед нами виявилося набагато складнішим, ніж ми думали.