Піт, який виробляється організмом при фізичній активності, не видає різкого запаху – він з’являється при зовсім іншому виді потовиділення.
Піт, від якого ми страждаємо у спеку або під час занять спортом, є частиною системи природної терморегуляції людського організму. Він виділяється екринними потовими залозами, які більш-менш рівномірно розташовані на тілі людини. Такий піт являє собою абсолютно прозорий водний розчин різних солей та органічних речовин, і він зовсім позбавлений будь-якого запаху. Однак це не привід радіти. Тому що волога, змішуючись з частинками шкіри, ліпідами, з часом стає живильним середовищем для бактерій, які починають активно розмножуватися, і за певний час «аромат» все ж таки з’являється.
Крім того є й інший вид поту, який миттєво заявляє про себе неприємним запахом. Він з’являється в ситуаціях, коли людина починає хвилюватися. Зазвичай цей стан описують висловом: «вкрився холодним потом». Таке стресове або емоційне потовиділення здійснюється не екринними, а апокринними потовими залозами. Вони розташовуються в волосистих частинах тіла і виділяють молочний секрет, який особливо сприятливий для швидкого, практично миттєвого розмноження бактерій. В результаті дуже чіткий запах стресового поту багаторазово посилюється. На жаль, даний вид поту не можливо контролювати.
Причому в такому неприємному явищі є певний фізіологічний зміст.
Відомо, що аромати відіграють велику роль у житті живих істот, у тому числі і людини. Це стосується і запахів людського тіла. Найчастіше вони несуть дуже важливу інформацію, яка зчитується інтуїтивно, що повною мірою відноситься до стресового потовиділенню. Нещодавно з’ясувалося, що його різкий запах активізує певну зону мозку, яка відповідає за емоції. У ході експериментів, проведених американськими вченими, виявилося, що добровольці, які перебували під впливом запаху стресового поту, краще справлялися із завданнями, ніж ті, хто вирішував завдання під впливом термального поту. Як з’ясували американські вчені, він може виконувати певну сигнальну функцію. Найімовірніше, протягом століть він повідомляв нашим далеким предкам про небезпеку, в яку потрапив їх одноплемінник, і підвищував їх готовність реагувати на стрес.
Однак з тих пір наше життя кардинально змінилося, і попереджати один одного про небезпеку ми воліємо за допомогою інших сигнальних систем. Але сам організм не перебудувався і стресове потовиділення скасувати не встиг: атавістичні механізми відмирають дуже і дуже повільно. І хоча потіти – це як і раніше природно, видавати запах поту в суспільстві сьогодні не прийнято: людина, підозрюючи, що від неї пахне, відчуває себе вкрай некомфортно. Проблема в тому, що вгадати, коли ти розхвилювався, і запобігти появі поту – не можна, це неконтрольована реакція організму. Можна лише не допустити виникнення різкого запаху за допомогою дезодоранту, який розрахований на будь-які, навіть стресові, ситуації.
Важливо розуміти, що стреси були, є і будуть невід’ємною частиною нашого життя. Причому вони можуть бути не тільки негативними, але й позитивними. Наприклад, емоційне потовиділення можливо не тільки на співбесіді та презентації, а й на побаченні і навіть під час весілля. Так що ми не можемо уникнути щоденних стресів.
Натхнення: www.medlinks.ru