Вчені з Великобританії розширили гіпотезу соціального інтелекту, включивши в неї взаємодію з сусідніми видами, а не тільки з родичами. Це, на думку дослідників, призводить до розвитку розумових здібностей.
Робота опублікована в журналі Nature Communications. Наукове співтовариство давно передбачає, що соціальна взаємодія (як консолідуюча, так і антагоністична) всередині тваринних груп сприяє розвитку у них інтелекту.
Однак зазвичай ця ідея розглядається в контексті взаємодії з представниками свого виду. Вчені з Брістольського університету (Велика Британія) вважають, що в цю концепцію на часі внести «спілкування» і з іншими видами. Їх висновки засновані на синтезі безлічі спостережень за різними видами тварин.
Так, вчені з Великобританії вважають, що зовнішні загрози, як і можливості, можуть робити значний внесок у розвиток когнітивного ресурсу тварин. Адже вони повинні захищати свою територію від чужинців, знаходити союзників у тваринному світі або, навпаки, конкурувати за ресурси.
При цьому величезна кількість часу і зусиль у тваринному світі приділяють збору інформації про «чужі» види, а також про контакти з ними: не має значення, яким саме буде цей контакт – войовничим або доброзичливим. Загрози з боку теж здатні впливати на взаємодію всередині групи, оскільки домінуючі та підлеглі її члени можуть мати більшу чи меншу вигоду, пов’язану з присутністю поблизу інших видів.
Упор на те, щоб перехитрити чужинців або взаємодіяти з ними, на думку вчених з Брістольського університету, і зіграв одну з найважливіших ролей в еволюції великого мозку приматів.
Натхнення: naked-science.ru