Океанологи вперше досліджували зв’язок між груповою поведінкою і кровною спорідненістю у білух, отримавши при цьому несподівані результати.
Дослідження проводилося в десяти різних регіонах з різними умовами проживання, на різних за своїм розміром групах і популяціях білух. За допомогою польових спостережень і генетичних методів вчені з США, Росії, Канади та Норвегії спробували з’ясувати ключові аспекти групових структур і поведінки цих тварин.
Як виявилося, білухи формують абсолютно різні за своїм розміром і структурою групи і взаємодіють не тільки зі своїми родичами. Спільноти білух, за словами вчених, за своєю складністю чимось нагадують людські, де різного роду соціальні зв’язки, культура і типи співробітництва формують взаємодію в рамках сім’ї і за її межами.
Вчені виявили, що у білух існує певне число типів груп — від пар мати-дитинча до груп дорослих чоловічих особин і від груп змішаного віку до цілих великих спільнот. Ці групові типи автори дослідження постійно зустрічали в різних популяціях тварин у різних регіонах. При цьому з кожною групою у білух пов’язаний певний тип поведінки, а сама участь у групи не є постійною.
Причому ці групи зовсім не обов’язково створюються на основі родинних зв’язків і можуть містити представників різних генеалогічних ліній. О Коррі-Кроуэ допускає, що така групова поведінка білух пов’язана з їх вокальною комунікацією, що дозволяє спілкуватися зі своїми родичами навіть якщо вони знаходяться на значній відстані один від одного.
Натхнення: www.popmech.ru