Дослідження науковців з Великобританії, Швейцарії та США вказує, що самцям індійських афалін властива соціальна концепція командного членства, і це перше свідчення існування кооперативних концепцій у тварин. Вона ґрунтується на тому, що дельфіни сильніше реагують на сигнали самців, з якими вони мають спільну історію кооперації, незалежно від того, наскільки сильний їхній соціальний зв’язок у теперішній час. Про це йдеться в статті журналу Nature Communications.
Люди, що є надзвичайно соціальними істотами, схильні класифікувати особин у логічні групи, як-от спортивні команди або інші союзи, на основі спільного досвіду. Як і люди, дельфіни є дуже соціальними тваринами, що взаємодіють через складну соціальну мережу. Спостереження за індійською афаліною (Tursiops aduncus) в Акулячій бухті Західної Австралії показало, що самці цих тварин формують соціальні групи різних рівнів, що перекриваються між собою. Наприклад, у союзи першого порядку входять двоє-троє дельфінів, які разом розшукують та ганяються за самкою під час її фертильного періоду. Але вони також можуть кооперуватися у більші групи другого порядку, до якої можуть входити до 14 самців. У такому складі вони можуть атакувати суперницькі союзи, відбиваючи від них самок, або ж захищатися від них. Іноді групи другого порядку навіть можуть гуртуватися в ще більші союзи третього порядку, що надає їм ще більше переваг в конкуренції та захисті самок.
Але складність соціальної взаємодії дельфінів в Акулячій бухті полягає ще й в іншому. Маленькі союзи першого порядку не відрізняються стабільністю. Їхній склад часто змінюється, й вони формуються переважно для переслідування та захисту самки. Натомість союзи другого порядку є стабільними протягом десятиліть та вважаються основною одиницею соціальної організації самців, хоча дружні відносини формуються між самцями на всіх рівнях союзів. Нове дослідження вчених із Бристольського університету разом із дослідниками з Університетів Цюриха та Массачусетсу розкрило нові деталі кооперації цих тварин.
Вокалізація відіграє важливу роль у комунікації дельфінів, і вони можуть асоціювати індивідуальні свисти з окремими особинами, як ми асоціюємо ім’я з конкретною людиною. Тож дослідники припустили, що саме в цьому криється здатність афалін підтримувати взаємодії на різних рівнях.
Щоб перевірити свою гіпотезу, науковці почали спостерігати за популяцією індійських афалін в Акулячій бухті за допомогою дронів та підводних мікрофонів, що записували голоси тварин. Згодом використали підводні динаміки, через які вмикали дельфінам свисти інших самців популяції, щоб відстежити реакцію членів союзів різних порядків.
Досліди показали, що найбільше відгукувалися дельфіни на свист самців із союзу другого порядку. Вчені кажуть, що у 90 відсотках експериментів афаліни одразу звертали увагу на динамік, з якого звучав сигнал їхнього члена групи другого порядку, хоча вони очікували таку реакцію радше на голос союзника першого порядку. Тобто реакція тварин була сильнішою стосовно союзників, які раніше вже їм допомагали, навіть якщо вони не були близькими друзями.
Із цього автори висновують, що дельфінам властива соціальна концепція «командного членства» на рівні груп другого порядку, згідно з якою союзників класифікують відповідно до спільної історії кооперації. Подібну концепцію до цього часу виявляли лише в людей, а тепер вперше зареєстрували у тваринному світі.
Натхнення: www.nauka.ua