Високо в Гімалаях знайшли краплі води, що застрягли всередині осадових гірських порід.
Дослідники з Індійського наукового інституту і Університету Ніїгата в Японії повідомили про відкриття високо в горах Гімалаїв «капсули часу» стародавнього океану, який існував близько 600 млн років тому. Краплі води «законсервувалися» в родовищах корисних копалин.
Дослідники вивчали гірські породи на довгій ділянці західних Гімалаїв, розташованої на півночі Індії. Використовуючи великий лабораторний аналіз, вони змогли підтвердити, що гірські відкладення є продуктом опадів з вод стародавнього океану. Вони належать до епохи глобального зледеніння Землі, описаного гіпотезою «Земля — снігова куля ».
Аналіз відкладень показав, що осадові басейни були позбавлені кальцію протягом тривалого періоду, ймовірно, через низький приплив річок, пов’язаного з глобальним зледенінням. При цьому при скороченні цього елемента зростає вміст магнію. Відкладення цього металу могли утримувати палеоокеанську воду у своєму поровому просторі в міру кристалізації.
Магнезити, знайдені в Гімалаях, і краплі води всередині матеріалу під мікроскопом. Зображення: Prakash Chandra Arya
Скорочення кількості кальцію також привела до дефіциту поживних речовин, вважають дослідники. Це сприяло повільному зростанню фотосинтезуючих ціанобактерій, які почали виділяти більше кисню в атмосферу. Ця гіпотеза пояснює Другу велику подію оксигенації.
Гіпотеза «Земля — снігова куля» передбачає, що приблизно від 700 до 500 млн років тому товсті щити льоду покривали Землю протягом тривалого періоду (всю Землю або більшу її частину). За цим періодом було збільшення кількості кисню в атмосфері Землі, яке в значній мірі вплинуло на еволюцію складних форм життя.
Дослідники вважають, що подальший аналіз «законсервованої» океанської води того періоду допоможе більше дізнатися про властивості стародавнього океану і зміни, які тоді відбувалися на нашій планеті.