Миш’як є смертельною отрутою для більшості живих істот, але нові дослідження, проведені командою вчених з Вашингтонського університету, показують, що існують мікроорганізми, що дихають миш’яком. Стародавня стратегія виживання все ще використовується в районах з низьким вмістом кисню в морському середовищі.
Дослідження опубліковане на цьому тижні в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вчені проаналізували зразки морської води в Тихому океані, на глибині, де кисень майже відсутній, змушуючи організми шукати інші способи вижити. Найбільш поширеними альтернативами кисню, є азот або сірка. Але дослідження, які проводилися раніше, показали, що миш’як також може виконувати ці функції, що спонукало вчених шукати докази.
Результати показують, що організми, які дихають миш’яком складають менш як 1 % популяції мікробів в цих водах. Мікроорганізми, виявлені у воді, ймовірно, мають віддалене відношення до мікробів, що дихає миш’яком, виявленим в гарячих джерелах чи брудних місцях на суші.
Біологи вважають, що ця стратегія — пережиток ранньої історії Землі. В період зародження життя на планеті кисню не вистачало як на повітрі, так і в океані. Кисень став рясним в атмосфері Землі тільки після того, як фотосинтез отримав широке поширення і перетворив вуглекислий газ в кисень. Ранні форми життя повинні були отримувати енергію, використовуючи інші елементи, такі як миш’як, який, ймовірно, був більш поширений в океанах на той час.
Зміна клімату може зробити так, що зон, де недостатньо кисню, стане більше, і організми, що дихають миш’яком, стануть більш поширені.
Зараз вчені вивчають геном знайдених мікроорганізмів, щоб зрозуміти, чим ще ті відрізняються від організмів, які використовують кисень.