Всесвіт

У хвості міжзоряної комети виявили ціанід

Планетологи вперше вивчили хімічний склад “хвоста” міжзоряної комети 2I/Borisov і виявили всередині неї молекули ціаніду, з’єднання вуглецю і азоту. Дані по складу її викидів допомогли вченим уточнити розміри ядра цього небесного тіла, передає прес-служба Групи телескопів імені Ісаака Ньютона.

“Нам вперше вдалося точно виміряти те, з чого складається цей міжзоряний об’єкт і порівняти його з кометами, які народилися в межах нашої Сонячної системи. Найдивовижніше полягає як раз в тому, що ми не знайшли ніяких видимих відмінностей”, — розповів Алан Фіцсіммонс (Alan Fitzsimmons) з університету Квінс у Белфасті (Великобританія), чиї слова наводить прес-служба організації.

Другий “гість” з відкритого космосу і перша міжзоряна комета була відкрита 30 серпня російським астрономом Геннадієм Борисовим. Коли вчений прорахував її орбіту, він зрозумів, що вона потрапила в Сонячну систему з порожнечі між світилами Галактики. У середині вересня вона отримала офіційне ім’я 2I/Borisov.

За поточними оцінками астрономів, діаметр ядра комети становить приблизно 5-20 км, а швидкість її руху — близько 30 км/с. На початку грудня вона наблизиться до Сонця на мінімальну відстань. Неозброєним оком побачити не можна, але в кінці 2019 року її, можливо, вийде побачити в аматорські телескопи.

На відміну від першого подібного об’єкта, астероїда Оумуамуа, комета Борисова була відкрита астрономами ще до того, як вона встигла зблизитися з Землею і Сонцем. Це дало вченим час на підготовку до її візиту та її детального вивчення.

Гість з відкритого космосу

Перші дані по хімічний склад 2I/Borisov, як зазначає Фіцсіммонс, його команда вже встигла отримати. Як і у випадку з Оумуамуа, вчені використовували потужний 4,2-метровий телескоп Вільяма Гершеля, встановлений на Канарських островах, для виміру спектра цього “гостя” з іншої планетної системи.

Комета ще знаходиться на досить великій відстані від Землі, і тому планетологам вдалося певно ідентифікувати лише один компонент її хвоста — молекули ціаніду. Ця речовина, як припускають вчені, потрапила туди в результаті танення крижаного ядра комети Борисова і розкладання молекул синильної кислоти, яка була присутня всередині його товщі.

Велика кількість цього газу, з іншого боку, дозволило Фіцсіммонсу і його команді обчислити те, з якою швидкістю “худне” комета і якими розмірами вона володіє. І за тим, і за іншим показником вона в цілому порівнянна з іншими об’єктами такого роду, які відвідують околиці Землі і Марса, такими як комети Лавджоя, Сайдинг-Спрінг та Чурюмова-Герасименко.

Як сподіваються вчені, зближення комети Борисова з Землею і Сонцем допоможе їм уточнити її хімічний склад і зрозуміти, чи дійсно вона є такою простою, як на те вказують поточні дані. Як жартують Фіцсіммонс і його колеги, якби 2I/Borisov народилася в Сонячній системі, на неї ніхто не звернув уваги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button