У новій наукової роботи дослідники представили результати чисельного моделювання, які показують, що Планета 9 (дев’ята планета Х стала після позбавлення Плутону статусу планети) може бути частиною нашої Сонячної системи.
Деякі астрономи вважають, що ця планета, орбіта якої пролягає далеко за межами орбіти Нептуна, присутня в нашій планетній системі, оскільки частина транснептунових об’єктів демонструє ознаки гравітаційного впливу з боку масивного тіла. Транснептунові об’єкти являють собою кам’янисті об’єкти розміром менше, ніж Плутон, які обертаються навколо Сонця по більш широким орбітах, ніж орбіта Нептуна. Однак орбіти найбільш далеких з цих об’єктів – транснептунових об’єктів, розташованих на відстані близько 250 астрономічних одиниць (1 а.о. дорівнює відстані від Сонця до Землі) – виглядають нахиленими в одну і ту ж сторону. Ці спостереження створили передумови для припущення про існування Планети 9.
У новому дослідженні вчені на чолі з Джульєтт Беккер (Juliette Becker), магістрантом департаменту астрономії Мічиганського університету, США, провели безліч сеансів комп’ютерного моделювання різних сценаріїв еволюції Сонячної системи, що включають цю планету. Моделювання дозволило, по-перше, виявити найбільш ймовірні параметри Планети 9, володіючи якими планета своєю гравітацією не виштовхне транснептунові об’єкти Сонячної системи і не зруйнує їх. По-друге, ці симуляції передбачають наявність механізму, званого «стрибками між резонансами» (resonance hopping), за допомогою якого транснептунові об’єкти переходять з однієї стабільної орбіти на іншу. Цей процес може запобігти викиданню транснептунових об’єктів Сонячної системи під дією гравітації Дев’ятої планети, зазначають автори.
«Наша кінцева мета – спостерігати Планету 9 напряму за допомогою телескопів, – каже Беккер. – Але оскільки ми її досі так і не виявили, нам доводиться задовольнятися непрямими методами вивчення цієї планети».