Вчені Корнеллського університету показали, що однією з найбільш ймовірних причин загибелі і розпаду Хеттського царства 3200 років тому, став тривалий посушливий період. Він призвів до голоду в країні. Рівень опадів вчені встановили по річних кільцях дерев.
У краху Хетського царства в пізньому бронзовому столітті (близько 1200 до н.е.) звинувачували різні фактори від воєн до внутрішніх чвар. Команда Корнельського університету використовувала кільця дерев та аналіз ізотопів, щоб точно визначити більш вірогідного винуватця: вчені дійшли висновку, що це трирічна посуха. Три роки для царства, що процвітало половину тисячоліття, це, начебто, небагато. Але ці три роки люди повинні були пережити. А це вдалося далеко не всім.
Хетське царство виникло близько 1650 р. до н. е. в посушливій центральній Анатолії, регіоні, що включає більшу частину сучасної Туреччини. Протягом наступних п’яти століть хети були однією з головних держав стародавнього світу, але близько 1200 р. до н. е. столиця Хаттуса була покинута, і імперія припинила своє існування.
Щоб знайти пояснення цьому факту, Стерт Меннінг, професор мистецтв і наук з класичної археології, об’єднався з Джедом Спарксом, професором екології та еволюційної біології.
Меннінг і Спаркс об’єднали свої лабораторії для ретельного вивчення зразків з кургану фрігійського царя Мідаса в Гордіоні. Фригійці прийшли в Анатолію якраз після того, як розпалося Хетське царство. Ця споруда висотою 53 метри, розташована на захід від Анкари, Туреччина. Усередині кургану знаходиться дерев’яна споруда, яка, як вважають, була похоронною камерою родича царя Мідаса, можливо, його батька. Ця конструкція побудована з ялівцю. Ці дерева ростуть повільно і живуть століттями, навіть, можливо, тисячоліття, і містять в собі палеокліматичний літопис регіону. Ось її і вирішили прочитати вчені,
Палеокліматична реконструкція. Роки посухи позначені сірою смугою DOI: 10.1038 / s41586-022-05693-y
Дослідники розглянули закономірності зростання кілець дерев: незвично вузькі кільця в поєднанні зі змінами співвідношення вуглецю-12 і вуглецю-13, швидше за все, вказують на посушливі умови, аналіз показав загальний зсув до більш сухих умов з кінця 13-го по 12-е століття до нашої ери, і драматичний безперервний період сильної посухи приблизно з 1198-96 рр. до н. е., що відповідає часу вимирання хетів.
Протягом трьох років посухи сотні тисяч людей, включаючи величезну хетську армію, зіткнулися з голодом. Багато хто помер голодною смертю. Податкова база впала. Ті, що залишилися в живих, були змушені емігрувати. Держава перестала існувати.
Дослідники відзначили, що суворі кліматичні явища могли бути не єдиною причиною краху Хетського царства, і не весь стародавній Близький Схід переживав кризи в той час. Але саме період посухи міг стати переломним моментом, принаймні для хетів.