Промисловість виділяє ртуть в атмосферу. Звідти вона з опадами потрапляє в море і стає частиною харчового ланцюжка, що згубно впливає на морських жителів і людей. Так думали раніше, але тепер швейцарські вчені провели дослідження, яке показало, як ртуть потрапляє в морську воду насправді.
Щорічно 2000 тонн газоподібної ртуті викидається в атмосферу вугільними електростанціями й гірничодобувними підприємствами. Потім ця надзвичайно токсична речовина приймає різні хімічні форми, циркулюючи між повітрям, ґрунтом і водою в складному циклі. Ртуть особливо небезпечна в морі, де вона накопичується в рибі у вигляді отрути метилртуті. Коли ця сполука потрапляє в організм людини через вживання риби, вона може мати несприятливий вплив на розвиток мозку у дітей і викликати серцево-судинні захворювання у дорослих.
“За оцінками, діяльність людини потроїла кількість ртуті в поверхневих шарах вод океану з початку періоду індустріалізації», — говорить один з авторів нового дослідження, біогеохімік Мартін Джискра з Базельського університету (Швейцарія).
Раніше експерти припускали, що ртуть потрапляє в океан в основному через опади. Однак це було всього лише припущення, оскільки над морем немає станцій збору опадів, які могли б вимірювати їх.
Нове дослідження швейцарських вчених опубліковано в журналі Nature. У ньому вони спільно з французькими колегами більш детально вивчили механізм попадання ртуті в воду. Для цього вони проаналізували зразки морської води за допомогою нового методу “зняття відбитків пальців”, який дозволяє вивчити відмінності між ізотопами ртуті й визначити їх шлях потрапляння у воду.
Щоб зібрати зразки, дослідники кілька разів відправлялися в Середземне море, де біля узбережжя Марселя (Франція) на глибині до 1400 метрів збирали серію 20-літрові зразки води. Додаткові дані були отримані зі зразків, зібраних дослідницькими судами в Північній Атлантиці.
Аналіз показав, що всупереч більш раннім припущенням вчених, тільки половина всього обсягу ртуті потрапляє в море разом з опадами. У той час як інша половина виявляється у воді в результаті газообміну між атмосферою і морями.
Вчені відзначають, що нові висновки важливі для виконання умов Мінаматської конвенції про ртуть, підписаної у 2013 році з метою захисту здоров’я людей і навколишнього середовища від антропогенних викидів і вивільнень ртуті та її сполук, які можуть призводити до отруєнь ртуттю. Згідно з цією Угодою, 133 країни зобов’язані регулювати використання ртуті й скорочувати токсичні викиди.
Натхнення: www.popmech.ru