Останнім часом в тому чи іншому вигляді часто з’являються новини про Марс. Аерокосмічне агентство NASA знайшло текучу воду на Червоній планеті. Чи означає наявність рідкої води на Марсі можливість існування там життя? Чи будуть там рости рослини? Чи можна переробити тамтешню воду в кисень для дихання і зробити коли-небудь Марс новим туристичним пунктом призначення?
Якщо одного разу людина дійсно збереться жити на цій планеті, то доведеться вирішити принаймні кілька критичних завдань. По-перше, клімат там дуже нестабільний. Температура варіюється від -140 до +20 градусів Цельсія. Тому нам доведеться або звикнутися з цим, або спробувати змінити цей клімат. Саме про це напевно думав Елон Маск, коли висловлював свої припущення про проведення ядерних вибухів на полюсах планети. Після цього нам знадобляться житла, їжа і кисень. І хоча поки ніхто точно не знає, коли саме стартують перші пілотовані експедиції на Марс, інженери та вчені вже працюють над технологіями, покликаними вирішити всі ці питання.
3D-друковані будинки
NASA дуже любить проводити різного роду змагання, надихаючи дизайнерів та інженерів на розробку нових підходів підкорення космічного простору. Зовсім недавно агентство провело конкурс на розробку 3D-надрукованого житла на Марсі. Переможцем конкурсу став концепт 3D-надрукованої космічної ігли ICE HOUSE, яку розробили нью-йоркські студії SEArch (Space Exploration Architecture) і Clouds AO (Clouds Architecture Office). Завданням конкурсу була розробка концепту марсіанського житла на чотирьох чоловік з використанням 3D-друкованих технологій і матеріалу, наявного на Марсі. Переможці забрали приз у розмірі 25 000 доларів.
Космічні овочі
Експеримент на МКС довів, що в космосі можна вирощувати свіжий салат і мікрозелень і без будь-яких побоювань вживати їх у їжу. Торік ракета SpaceX Falcon 9 доставила на МКС перший портативний парник, в якому кожен вид рослини вирощується в своїй індивідуальній камері. Зовсім недавно команда МКС зібрала урожай салату Ромен і з великим задоволенням його вжила за призначенням.
Безумовно, якщо люди збираються жити на Марсі, навіть при тимчасових умовах, то їм буде потрібно доступ до свіжих продукту і зокрема овочам. На щастя, для їх же здоров’я, навіть перебуваючи в 55 мільйонах кілометрів від Землі, відмовитися від свіжої зелені на своїй тарілці тепер не вийде.
Штучна зелень, яка виробляє кисень
Однією з найбільших і очевидних перешкод, що стоять між людиною і її подорожами на Марс, є відсутність на планеті кисню для дихання. Кисень, звичайно, можна доставити туди в спеціальних ємностях з Землі. Однак у випадку довготривалого перебування на планеті куди розумніше і практичніше буде створення кисню безпосередньо на місці, замість того щоб тягнути його через Сонячну систему. Для цього відмінно підходять рослини, які, наприклад, на Землі є його основним джерелом. Але на Марсі, зважаючи на дуже суворі умови, вижити вони не зможуть. Логічним рішенням проблеми є створення «штучної зелені», яка, використовуючи ті ж принципи і складається з тих же компонентів, що і натуральна зелень, зможе виробляти чистий кисень для дихання, використовуючи тільки воду і світло як джерело росту.
Інструменти для роботи
Тут на допомогу знову прийде технологія 3D-друку, яка дозволить виробляти будь-які інструменти, необхідні для роботи та облаштування оселі марсіанських колоністів. Можливість, використовуючи звичайні матеріали і 3D-принтер, створити будь-який інструмент, який може знадобитися, буде по-справжньому безцінною. Адже чекати чергової посилки з Землі буде вкрай непрактично – потрібні місяці для того. У самому кращому випадку – мінімум 280 днів.
На чому полетимо?
На літаючій тарілці, звичайно! Без жартів. У NASA розробляють і випробовують новий посадковий модуль, що нагадує літаючу тарілку з багатьох фантастичних фільмів. Апарат володіє новою надувною системою м’якої посадки Low Density Supersonic Decelerator (LDSD). Що цікаво, дизайн нового модуля був натхненний технологіями, які використовувалися для посадки на Марсі в 1976 році. Крім того, аналогічний апарат використовувався для доставки марсохода «К’юріосіті» на поверхню Червоної планети в 2012 році.
Їжа з 3D-принтера
Отже, проблеми житла, кисню, натуральних овочів і навіть гайкових ключів потрібного розміру ми вже розглянули, і тепер справа за найважливішим аспектом, який необхідно вирішити, а потім двічі перевірити ще перед тим, як ми вирушимо на Марс. На жаль, на Червоній планеті поки відсутні супермаркети, де ми могли б закуповуватися необхідними продуктами харчування. Однак є й інший спосіб забезпечити себе потрібною кількістю щоденних калорій. Їжу ми будемо друкувати на 3D-принтері.
Незважаючи на те, що деякі овочі ми вже навчилися вирощувати в умовах мікрогравітації, велика частина раціону астронавтів раніше складається з розфасованих продуктів харчування, створених в першу чергу для зручності і довгого зберігання, ніж для підтримки харчового балансу. Говорити про якісь кулінарні вишукування тут не доводиться. 3D-надрукована їжа могла б урізноманітнити раціон, забезпечивши людей додатковими життєво важливими живильними речовинами і амінокислотами.