Європа допомагатиме Україні на шляху водневої трансформації та готова замістити російський газ українським воднем. Відповідно, буде інвестувати у водневі проєкти, говорить Олександр Рєпкін, спеціальний представник Міністра з питань економічної дипломатії у Міністерстві закордонних справ України.
Російська військова агресія допомогла Європі зрозуміти, що вуглеводні з рф вбивають. Багато країн вже висловили бажання взятися за відбудову України по закінченню війни. Як підкреслюють Президент Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, не треба чекати — долучатися до відновлення України потрібно вже зараз. Тоді процес відбудови займе помітно менше часу. росія прагне знищити Україну, відкинути на десятиріччя в розвитку. Бо ж “сусіду” не подобалися завзятість і стрімкі темпи нашої країни. Але ми точно не дамо терористам такої можливості. В нас немає десятиріч на відбудову України.
Світовий банк прогнозує, що за підсумками поточного року внутрішній валовий продукт України може суттєво впасти. Що цілком логічно — наша країна у війні. Порятунком для економіки країни та добробуту українців буде реалізація масштабних водневих проєктів, які здатні залучати додаткові інвестиції та створювати значну кількість робочих місць.
Енергонезалежність — критична необхідність для ЄС
Нагадаю, що влітку минулого року було прийнято Європейську водневу стратегію. Водень був визнаний як енергоресурс, необхідний для переходу ЄС до екологічно чистої енергії, а Україну було визначено пріоритетним партнером майбутньої водневої трансформації Європи. Наша країна отримала шанс повністю переосмислити свою енергетичну роль в європейському співтоваристві.
Війна в Україні зробила енергозалежність ЄС від росії болісно очевидною. Вона йде пліч-о-пліч із політичною залежністю європейських країн від кремлівського тирана. Після того, як росія почала бомбардувати мирні українські міста та вбивати ні в чому невинних українців, критична потреба Євросоюзу у кривавих російських енергоресурсах стала не просто неприйнятною. Наразі вона є загрозою для безпеки і ЄС, і всього світу. Європейські лідери сприйняли російську агресію як гучний сигнал про те, що їм необхідно відмовитися від викопного палива не лише з екологічних, а й із геополітичних причин.
Водень — один з найважливіших векторів відродження України
Завдяки водневому переходу Україна зможе відбудувати інноваційну, конкурентоспроможну економіку, укріпити свої позиції на міжнародній арені та покращити рівень життя українців. Отже, нам життєво необхідно якнайшвидше розпочати шлях до повної водневої трансформації енергетичної системи.
Україна повністю здатна забезпечити себе екологічно чистою, відновлювальною енергією. Експорт водню до Європи відкриває перспективу інвестицій в українську ГТС та газосховища з їхнім подальшим використанням для транспортування новітнього енергоресурсу. Крім того, він забезпечить Україну постійним джерелом доходу завдяки платам за транзит, виробництво та зберігання “зеленого” водню.
Посилення водневого сектору економіки та початок транспортування водню до країн-партнерів створить щонайменше пів мільйона робочих місць. Крім того, водневі технології кроссекторальні, тому вони можуть бути інтегровані у всі найважливіші галузі економіки України.
Енергетична інтеграція України до Європейського Союзу прискорюється
Наразі Європа за допомогою санкцій крок за кроком позбавляє росію ресурсів для продовження агресії. Цей механізм стримування розширюватиметься до остаточної перемоги України. Зараз українська дипломатія активно працює над введенням повної заборони на торговельні операції з російськими енергоносіями. Питання з нафтою майже вирішено. Що стосується газу, то через бажання європейців якомога скоріше від нього відмовитися Євросоюз різко пришвидшив темпи водневої трансформації.
Дуже важливо, що у водневому діалозі Україна не виглядає жертвою із простягнутою рукою. Нам є що запропонувати Заходу в його прагненні позбутися залежності від російських енергоносіїв: наша країна має значний потенціал виробництва відновлювальної енергії та розвинену інфраструктуру для транспортування водню.
У нас вже є чіткий план розвитку водневого сектору, завдяки якому європейська енергетика отримає нові вектори розвитку. Проєкт Української водневої стратегії, який “Українська воднева рада” та Інститут відновлювальної енергетики НАН підготували у грудні, передбачає, що до 2030 року в Україні буде 10 ГВт потужностей для виробництва “зеленого” водню. Ці плани в силі.
Так само, як і H2U — проєкт із виробництва “зеленого” водню на півдні Одеської області, який ми готували ще до війни. Він передбачає побудову кількох потужних підприємств із виробництва водню. Ключові з них буде розташовано в Одеській та Львівській областях. Експорт відбуватиметься на початковому етапі річковим транспортом по Дунаю та надалі — трубопроводами української ГТС.
Європейські партнери гарантують підтримку водневих амбіцій України
Нещодавно на зустрічі з нашим міністром закордонних справ Дмитром Кулебою виконавчий віцепрезидент European Green Deal Франс Тіммерманс запевнив, що Україна та ЄС “побудують спільне суверенне та стійке майбутнє за допомогою водню та біогазу”.
Європа готова нас підтримувати не тільки словами, а й інвестиціями. Про це йшлося і на форумі у Брюсселі, який організувала асоціація Hydrogen Europe, що об’єднує 350 компаній. Майбутня українська воднева енергетика вже має потужну підтримку європейських держав-партнерів, енергетичних та інвестиційних компаній, найкращих спеціалістів, наукової спільноти. Вони гарантують допомогу у відбудові нашої країни та створенні водневої економіки.
Планується, що в інвестування в українські водневі проєкти залучатимуться компанії, які зараз покидають ринок країни-агресора. Інвестиції у водневу інфраструктуру України вважатимуться пріоритетними. Європа буде реалізовувати найбільш стимулюючі моделі фінансування.
Впевнений: дуже скоро Україна стане головним водневим хабом Європи, експортуючи три чверті виробленого “зеленого” енергоресурсу. І саме водень стане однією з тих фундаментальних цеглин відбудованої, сильної, успішної України.
Натхнення: greendeal.org.ua