Вчені з Університету Бейлора виявили, що розлучення батьків в ранньому віці впливає на рівень окситоцину, так званого гормону любові. У людей які пережили розлучення батьків в дитинстві, цього гормону набагато менше, ніж у тих, хто жив у повній сім’ї.
Нейрогормон окситоцин, що секретується в головному мозку важливий для соціальної поведінки і емоційних прихильностей в ранньому віці. Також система окситоцину пов’язана з вихованням дітей, прихильністю і тривогою. Він вивільняється під час різних емоційних переживань.
Попередні дослідження дітей, чиї батьки розлучилися, показали, що цей досвід був пов’язаний з розладами настрою і зловживанням психоактивними речовинами – поведінки, яка була пов’язана з окситоцином.
У цьому новому дослідники вивчили вплив батьківського розлучення, пережитого в дитинстві на більш пізні рівні окситоцину у дорослих. Вони попросили учасників здати аналіз і заповнити анкети, де були питання, наприклад, щодо поведінки своїх батьків, а також про їх власну впевненість в житті, дискомфорт через близькість і потреби в схваленні. Всього в дослідженні взяли участь 28 осіб у віці від 18 до 62 років, 27,3% з яких вказали, що їх батьки розлучилися. Середній вік учасників, коли їхні батьки розлучилися, становив 9 років.
Аналізи учасників показали значно нижчі рівні окситоцину у тих з них, чиї батьки розлучилися. Крім цього, у них дослідники виявили меншу впевненість в собі і почуття більшого дискомфорту в близькості. До того ж в турботі над власними дітьми вони були менш чутливі, ніж ті учасники дослідження, чиї батьки не розлучилися.
Натхнення: www.popmech.ru