Міжнародна група дослідників з безпрецедентною точністю виміряла гравітаційне червоне зміщення Сонця. Отримані вимірювання в черговий раз довели вірність одного з пророцтв загальної теорії відносності Ейнштейна.
Загальна теорія відносності ввела нову концепцію простору-часу, показавши, що масивні об’єкти викликають спотворення простору, в якому ми живемо. Це спотворення впливає на навколишні об’єкти і сприймається нами як гравітаційне тяжіння. Таким чином, теорія Ейнштейна пророкує, наприклад, що світло рухається по криволінійних траєкторіях поблизу масивних об’єктів.
Інший ефект, що передбачається теорією полягає в поступовій зміні орбіти Меркурія через викривлення простору-часу навколо Сонця. Це явище супроводжується гравітаційним червоним зміщенням – зрушенням випромінюваних Сонцем хвиль в червону область спектра через вплив гравітаційного поля. Гравітаційне червоне зміщення дозволяє працювати супутниковим навігаційним системам, таким як GPS. Виразність цього ефекту сильно залежить від радіуса і маси астрономічного об’єкта, але виявити це зміщення навіть в спектрі Сонця не дуже легко.
Тепер астрономам вдалося виміряти гравітаційне червоне зміщення в спектрі Сонця з найвищою на сьогодні точністю. Для цього дослідники використовували прилад HARPS, за допомогою якого фіксували спектр сонячних променів, відбитих від поверхні Місяця. Точне положення ліній заліза в спектрі допомогло вченим підтвердити одне з передбачень загальної теорії відносності.
У майбутньому астрономи сподіваються отримати нові дані зі спектрографа ESPRESSO, встановленого на одному з апаратів Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT), щоб підтвердити свої вимірювання.
Натхнення: www.popmech.ru