Людина завжди прагнула полегшити собі життя, створюючи нові технології. Багато з них пішли в небуття, так як не знайшли собі застосування, деякі зникли разом з останніми носіями секретів виробництва.
Астрономія давнини
З того моменту, як людина навчилася культивувати рослини і займатися сільським господарством, з’явилася необхідність вести спостереження за рухом сонця і місяця, складати календар, щоб правильно визначати сприятливі дні для початку сільськогосподарських робіт. Так, в Стародавньому Єгипті був винайдений так званий гномон, який представляв собою обеліск заввишки в 117 римських футів. Його тінь падала на горизонтальну площину, положення якої було різним у різний час доби. За допомогою цієї нехитрої споруди в храмі єгипетського бога Сонця Ра в спеціальних таблицях жерці регулярно відзначали рух Сонця і планет. Вони навчилися складати календарі, визначати початок пори року, передбачати час сонячних і місячних затемнень.
У Стародавній Греції було винайдено пристрій, названий Антикитерським механізмом (ймовірно, створений давньогрецьким вченим-астрономом II в. До нашої ери Гіппрахом Нікейським). Механізм містив 27 бронзових шестерень в дерев’яному корпусі, на якому були розміщені циферблати зі стрілками. Вчені натрапили на нього випадково, під час дослідження давньогрецького затонулого судна поблизу острова Антикітери в 1901 році. Сучасній науці знадобилося ще 70 років, щоб зрозуміти суть пристрою, який з реконструкції використовувався для розрахунку руху небесних тіл (не тільки Сонця і Місяця, а й п’яти відомих в давнину планет – Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурна). Він, як і єгипетський гномон, пророкувало сонячне і місячне затемнення. Після греків подібні механізми створювалися, але набагато більш примітивні – астрономічні шестерні календарі візантійського та ісламського періодів.
Перші антидепресанти
Стародавні греки і римляни використовували для підняття духу і позбавлення від депресії напій, який отримав назву «непенф», відомий ще під назвою «вино забуття». Про нього вперше згадується в поемі Гомера «Одіссея». Можливо, що цей напій походив з Єгипту і володів наркотичним ефектом.
Читайте також: Цивілізація сміття
Інший древній народ – арії – винайшли «хаому», пиття яке використовували жерці в ритуальних практиках. Його виготовляли з насіння невідомої сучасним ученим рослини, яка мала, відповідно до джерел, гіркий присмак, і тому сам напій розбавляли молоком.
Медичне диво Галена
Давньоримський лікар і філософ II століття нашої ери – Гален створив унікальну технологію лікування катаракти (помутніння рогівки). Він використовував спеціальний інструмент власної розробки, що представляв собою паличку (всередині вона була порожнистою), на одній стороні якої був отвір і вістря – з іншого. Вістря він вводив в око пацієнтові, з іншого боку висмоктував катаракту з ока хворого. Таким методом Гален вилікував багатьох зі своїх пацієнтів. Гален проводив унікальні операції з трепанації черепа та протезування зубів. Трепанація була особливо актуальна в ті часи. До того часу Рим вже вступив в еру нескінченних прикордонних воєн з наступаючими варварськими племенами. Під час конфліктів часті були випадки, коли солдати гинули від смертельного удару списа або стріли в голову. Трепанація, яку до Галена в Римі, згідно з джерелами, ніхто не проводив, дозволяла зберегти життя багатьом воїнам.
Еоліпіл
Еоліпіл (у перекладі з грецької – «куля бога вітрів Еола»), створений давньогрецьким ученим I століття нашої ери Героном Олександрійським, був прототипом сучасної парової турбіни. Еоліпіл представляв собою наглухо запаяний котел з двома трубками на кришці. На трубках встановлювалася обертова порожниста куля, на поверхні якої були встановлені два Г-подібних патрубка-сопла. У котел через отвір заливалася вода, отвір закривався пробкою, і котел встановлювався над вогнем. Вода закипала, утворювалася пара, яка по трубках надходила в кулю і в Г-подібні патрубки. При достатньому тиску струмені пари виривалися з сопел і починали швидко обертати кулю. Побудований сучасними вченими за кресленнями Герона еоліпіл розвивав до 3500 оборотів в хвилину! Це винахід можна вважати першим реактивним двигуном.
Торговий автомат античності
Герон Олександрійський розробив механізм по продажу «святої води». Язичницьким храмам необхідно було залучати до себе парафіян і отримувати від цього прибуток. Найвірнішим засобом для цього – показати побожному прихожанину «чудо», за яке необхідно було платити монетою. Для цього храмові жерці звернулися до генія Герона, який і створив це «чудо». Внутрішній механізм пристрою був досить простий і складався з точно збалансованого важеля, керуючого клапаном, який відкривався під дією ваги монети. Монета падала крізь щілину на невеликий лоток і приводила в дію важіль і клапан. Клапан відкривався, випливало деяка кількість води. Потім монета зісковзувала з лотка, і важіль повертався у вихідне положення, закриваючи клапан. Згідно з деякими джерелами, порція «священної» води в часи Герона коштувала 5 драхм. Парафіяни, бачачи, що вода приходить як би «нізвідки», приймали це як чудесне знамення.
Дамаська сталь
Зброя з дамаської сталі відрізнялася високим ступенем міцності і викликала захоплення у європейців, які познайомилися з нею під час хрестових походів. Їм здавалося, що такий клинок міг розрізати навіть міцну кольчугу, здатний розрубати навпіл камінь і метал (включаючи клинки, виготовлені з інших видів сталі). Міцність дамаської сталі, як вважають сучасні вчені, була зумовлена ??великою кількістю вуглецю в матеріалі, а також використанням різних комбінацій сплавів інших металів. Сьогодні вже є спроби реконструкції технології виробництва, але вчені як і раніше не можуть пояснити, як при існуючих раніше примітивних технічних засобах можна було створити зброю такої високої якості.
Читайте також: Косметологія: від древніх цивілізацій до наших днів
Перша згадка про дамаську сталь відноситься до 540 року нашої ери, хоча, можливо, вона застосовувалися значно раніше, ще за часів Олександра Македонського. Сталь для клинків виготовлялася в Індії і була там відома під назвою «вуц». Індія вела широку торгівлю сталевими злитками, які мали розмір хокейної шайби. Вважалося, що кращі клинки з індійського вуца кують в Персії; з нього ж робили щити і обладунки. Географічне поширення дамаської сталі в основному співпадало з поширенням мусульманської релігії, хоча й у Давній Русі ця сталь також була відома (під ім’ям «булат»). Свою назву ця сталь отримала завдяки європейцям-хрестоносцям, які вперше побачили її в Дамаску і оцінили по достоїнству.
Рятівна косметика
Стародавні єгиптяни розробили складну релігійну систему. Духовні норми і уявлення були не тільки справою світоглядно-ритуальних практик, а й переносилися на побут людей. Так, нанесення макіяжу (його використовували і чоловіки, і жінки), мало релігійне значення. Нафарбовані очі були уособленням сонця, яке дає життя в Єгипті. У макіяжу було і чисто практичне значення. Нанесення «магічного кола» навколо очей «малахітовою зеленню» (фарба для очей на основі розтертого каменю малахіту) уберігало їх від сонця і інфекції. Це робило шкіру, як у сучасній рекламі, більш пружною, а зір довше зберігався.