Вогненно-рожевий і персиковий захід – це унікальна відмінність нашої Землі від інших планет. Але які кольори можна побачити, коли сонце сідає на інших планетах Сонячної системи?
Відповідь залежить від планети. На Марсі Сонце встає і заходить, фарбуючи атмосферу в блакитні тони. Строго кажучи, Марс – єдине місце, де апарати зняли захід і світанок. На інших планетах Сонячної системи, Захід, звичайно, теж є, проте його колір ми можемо лише припускати, грунтуючись на даних, отриманих від орбітальних апаратів.
За даними NASA, на Урані західне небо переходить з блакитного в бірюзове. А на Титані, одному з супутників Сатурна, небо з жовтого стає помаранчевим, а потім коричневим у міру того як Сонце опускається за горизонт. Колір заходу відрізняється на різних планетах тому що в значній частині його відтінки залежать від складу атмосфери планети і того, як частинки в ній розсіюють сонячне світло.
На Землі атмосфера складається з молекул газу, в основному азоту і кисню, які більш ефективно розсіюють – тобто поглинають і перевипромінюють в іншому напрямку – світло з короткою довжиною хвилі, такий як синій і фіолетовий, ніж з більшою довжиною хвиль, як червоний. Існує також так зване розсіювання Релея, яке виникає, коли частота світла, що розсіюється істотно менше власної частоти розсіювального об’єкта або системи.
Завдяки цьому розсіюванню, опівдні ми бачимо блакитне небо, але на заході і сході сонця, коли сонячне світло повинно проходити більшу відстань через атмосферу, синє світло найсильніше розсіюється і в спектрі починають переважати червоні і жовті довжини хвиль, які і створюють незабутній земний захід.
Будь-яка планета, в атмосфері якої переважають газоподібні речовини, буде слідувати аналогічній схемі – довгі хвилі будуть все більше домінувати в спектрі в міру того, як сонце заходить за горизонт. Наприклад, на Урані молекули водню, гелію та метану в атмосфері розсіюють сині та зелені (короткі) хвилі, поглинаючи довші червоні. Це створює яскраво-блакитне небо, яке стає бірюзовим на заході Сонця, коли синє світло розсіюється відносно довших зеленуватих довжин хвиль.
Якщо в атмосфері планети переважають не гази, то вид заходу буде підкорятися іншим законам. Візьмемо для прикладу Марс. Щільність його атмосфери становить 1/80 від земної, тому в ній переважають частинки пилу, які і обумовлюють розсіювання світла. Їх розмір – ключовий фактор того, як розсіюється світло в атмосфері. Саме це обумовлює блакитний колір заходу на Марсі.