Трансплантація стовбурових клітин часто використовується для лікування раку крові, але цей процес може бути ризикованим. У новому дослідженні вчені з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі розробили спосіб зробити процес більш безпечним, більш точно впливаючи на дефектні стовбурові клітини пацієнта, усуваючи необхідність в променевій або хіміотерапії.
Лейкемія та інші види раку крові зазвичай починаються в кістковому мозку, де клітини крові виробляються стовбуровими клітинами. Для людей з небезпечним для життя захворюванням є один варіант лікування, який може бути дуже ефективним, але пов’язаний з серйозним ризиком побічних ефектів — трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК).
Щоб підготувати своє тіло до донорських стовбурових клітин, пацієнту спочатку проводять променеву або хіміотерапію, яка вбиває їх власні стовбурові клітини, руйнує залишилися ракові клітини й послаблює їх імунну систему, щоб запобігти відторгненню. Це збільшує шанси на те, що нові стовбурові клітини приживуться, і процедура може функціонально вилікувати деяких пацієнтів від хвороби. Але це також піддає їх високому ризику зараження або небезпечного стану “трансплантат проти господаря”, коли імунні клітини з імплантованої тканини атакують власні клітини пацієнта.
У новому дослідженні вчені розробили методику, яка не потребує опромінення або важкої хімії. Замість цього стовбурові клітини в кістковому мозку більш точно націлюються на руйнування за допомогою молекул, званих кон’югатами антитіло-ліки (ADC). Вони зв’язуються з певними білками на поверхні стовбурових клітин крові, що, за словами вчених, не дає їм пошкодити інші клітини. Як тільки вони досягають своєї мети, ADC виділяє препарат, який називається сапорином, для знищення лише стовбурових клітин.
- Повільні вуглеводи захищають від запалення і раку
- Все о диагностике заболеваний мочевого пузыря
- Нутриціолог називає продукт, однозначно шкідливий і для здоров’я, і для зовнішнього вигляду
Після трансплантації донорських стовбурових клітин все ще необхідні імунодепресанти для запобігання відторгнення. У цьому випадку команда використовувала препарат під назвою барицитиніб, який зараз використовується для лікування ревматоїдного артриту.
У тестах на мишачих моделях лейкемії цей метод призвів до успішної трансплантації стовбурових клітин. Комбінація ADC з барицитинібом запобігала атаці імунних клітин піддослідних тварин на нові стовбурові клітини, і у них не розвивався стан відторгнення транспланта, тому що імунодепресанти запобігали йому. У пролікованих мишей також зберігалася нормальна кількість клітин крові протягом всієї терапії, що дозволяло уникнути іншого поширеного побічного ефекту існуючих методів трансплантації. Ключова відмінність, за словами дослідників, полягає в тому, що променева терапія або хіміотерапія вбивають всі стовбурові клітини відразу, в той час, як новий метод замінює їх більш повільно.
Команда заявляє, що після проведення додаткових досліджень на тваринах і, в кінцевому підсумку, випробувань на людях, одного разу це лікування може бути застосоване до пацієнтів з лейкемією та іншими видами раку крові, а також з іншими захворюваннями, для яких поточні методики вважаються занадто екстремальними.
Натхнення: www.popmech.ru