За прогнозами, до 2099 року кожен з нас буде щорічно втрачати 50-58 годин нічного відпочинку через глобальне потепління.
Глобальне потепління негативно вплинуло на сон людей у всьому світі, з 2010-го скорочуючи його тривалість приблизно на 44 години щорічно для кожного з нас. До такого висновку прийшли вчені з Копенгагенського університету і датського технічного університету, дослідження яких опубліковано в журналі One Earth.
Регулярний якісний сон підтримує фізичне і психічне здоров’я людини, в той час, як його нестача призводить до зниження когнітивних функцій і продуктивності, порушень функцій імунної системи, підвищеного ризику артеріальної гіпертензії (гіпертонії), депресії, загальмованості, поганого настрою, прогулів на роботі та іншого. Незважаючи на всі неприємні наслідки, безліч людей, особливо жителі розвинених країн, не сплять визначені сім годин на добу. І в цьому, на думку авторів нової роботи, винні не тільки кар’єризм і побутові клопоти, а й нічні температури, що підвищуються.
Прогнозовані надмірні втрати сну в залежності від сценаріїв зміни клімату / © One Earth
“У людей та інших ссавців розвинулися як нейрофізіологічні, так і поведінкові процеси для координації ритмів терморегуляції і сну — імовірно, для збереження витрати енергії. У людини максимальна швидкість охолодження тіла сильно корелює з початком відходу до сну, а бажання лягти спати досягає піку поблизу мінімуму циркадного ритму температури тіла. Перед зануренням в сон посилення припливу крові до дистальних відділів і кінцівок дозволяє знизити внутрішню температуру тіла. Як шкіра, вона стає чутливішою до температури навколишнього середовища під час сну. І, як показали попередні дослідження, період неспання збільшується, коли температура стає вище або нижче меж термонейтральні зони (зона температурного комфорту, при якому організм підтримує тепловий баланс виключно за рахунок звуження або розширення кровоносних судин). Набагато менше відомо про вплив температури зовнішнього повітря і метеорологічних умов на сон дорослих в реальних умовах», — пишуть датські вчені, відзначаючи, що саме в теплу погоду частішають повідомлення про дефіцит сну.
- Вчені з’ясували, як деяким рослинам вдається швидко ворушити листям
- Дієтологи склали ТОП-10 найбільш корисних продуктів
Вони використовували великомасштабну базу, що містить понад сім мільйонів записів про сон (його початок, тривалість і завершення) понад 47 тисяч дорослих жителів 68 країн з 2015 по 2017 рік. Випробовувані носили спеціальні браслети-трекери з моніторингом сну. Також автори роботи аналізували дані про щоденні метеоумови у вивчених регіонах.
На основі побудованих моделей дослідники прийшли до висновку, що підвищення мінімальної температури в нічний час доби скорочує тривалість необхідного організму відпочинку і підвищує ризик його дефіциту, в першу чергу внаслідок більш пізнього часу засинання. Особливо помітним цей вплив ставав в теплі місяці, коли температура перевищувала хоча б 10 градусів Цельсія, а також в країнах з низьким рівнем доходу або спекотним кліматом, в групі літніх людей і у жінок.
Якщо стовпчики термометрів ночами показували вище 30 градусів, люди в середньому спали на 14,08 хвилини менше — в порівнянні з добою, коли втрата сну через погоду була мінімальною.
“Ми не знайшли доказів короткочасної акліматизації режиму сну до більш високих температур. < … > За нашими оцінками, субоптимальні нічні температури, ймовірно, вже викликали значну втрату сну на початку XXI століття, і, таким чином, їх підвищення може ще сильніше вплинути на сон людини в майбутньому», — пишуть автори роботи.
Вони очікують, що до 2099 року кожна людина буде втрачати приблизно по 50-58 годин сну щорічно, причому люди, які вже проживають в теплих регіонах, постраждають сильніше. Проте вчені закликали з обережністю ставитися до результатів, оскільки, очевидно, будуть потрібні подальші дослідження, в тому числі, щоб прояснити виявлені відмінності між країнами і групами населення.