Наука

Знахідка півторастолітньої давності прояснила історію перших європейців

Довгий час вчені вважали, що 50 тисяч років тому люди сучасного типу все ще рідко покидали межі Африки, тому знайдену на півдні Іспанії щелепу «за замовчуванням» порахували неандертальською. Однак тепер їм довелося переглянути свої висновки. Дослідження опубліковано в журналі Journal of Human Evolution.

Щелепа з півдня Іспанії в центрі, зліва – щелепа кроманьйонця, праворуч – неандертальця / © Brian Keeling

Більше століття тому, в 1883 році, на півдні Іспанії, під час видобутку корисних копалин в місті Баньолес, виявили нижню щелепу гомініда. Вчені змогли визначити вік знахідки – близько 45-65 тисяч років. Оскільки в ті часи в Європі в основному жили неандертальці, то і щелепу порахували такою, що належить їм.

Втім, не можна звинувачувати антропологів минулого в неуважності: у щелепи був відсутній діагностична ознака сучасної людини — розвинений виступ підборіддя, та й сама вона була не в кращому стані. Тепер, щоб раз і назавжди встановити приналежність загадкової кістки, вчені звернулися до комп’ютерної томографії та віртуальної реконструкції.

Порівнявши іспанську щелепу з іншими викопними щелепами, дослідники виявили, що «людина з Баньолеса” швидше нагадувала кроманьйонця, ніж неандертальця. Від справжніх Homo sapiens його відрізняло хіба що гладке підборіддя, але тому могло бути відразу два пояснення: або предок «людини з Баньолеса» був неандертальцем, або у древніх Homo sapiens підборіддя було менш виражене, ніж у сучасних людей.

Першу гіпотезу спростували досить легко: в руках вчених вже були останки стародавнього Homo sapiens, знайдені в Румунії, і аналіз його ДНК показав, що предком цієї людини в четвертому-шостому поколінні був неандерталець. Однак у щелепи з Баньолеса не було ознак, що вказують на гібридизацію, так що дослідники вважали найбільш вірогідною другу гіпотезу, згідно з якою ранні Homo sapiens мали менш вираженим підборіддям.

Остаточну крапку в цьому питанні зможе поставити аналіз збереженої ДНК з викопної щелепи. Якщо припущення вчених підтвердяться, “людина з Баньолеса” стане найбільш раннім представником нашого виду в Європі.

Back to top button