Всесвіт

Знайдено радіоголосний квазар з величезним червоним зміщенням

Астрономи показали зображення квазара PSO J191+86 в r-діапазоні та і-діапазоні. Про відкриття повідомляється в статті, опублікованій на сайті препринтів arXiv.org.

Європейські астрономи повідомляють про виявлення нового потужного радіоголосного квазара з червоним зміщенням близько 5,32. Нововідкритий об’єкт, позначений як PSO J191.05696+86.43172, виявився одним з найяскравіших радіоквазарів, ідентифікованих з таким великим червоним зміщенням.

Квазар вибрали з крос-кореляції даних огляду NRAO VLA Sky, системи швидкого реагування (Pan-STARRS PS1) та Каталогу джерел AllWISE. Всі вони “відповідають” за свій діапазон — радіо, середній інфрачервоний і видимий.

Вирізані зображення PSO J191 + 86 у r-діапазоні та і-діапазоні Pan-STARRS PS1.  Автори та права: Беладітта та ін., 2022 рік

Пік радіоспектру PSO J191+86 робить нововідкритий квазар одним з найпотужніших з коли-небудь виявлених джерел з гігагерцовим спектром з високим червоним зміщенням. А дуже висока радіоголосність робить об’єкт схожим на основну популяцію блазарів, які мешкали в ранньому Всесвіті. При цьому лінійний розмір квазара становить від 32 до 100 світлових років.

Червоне зміщення – це явище, при якому довжина хвилі електромагнітного випромінювання для спостерігача збільшується відносно довжини хвилі випромінювання, випромінюваного джерелом. Також червоним зміщенням називається безрозмірна величина, яка характеризує зміну довжини хвилі при даному явищі.

Квазари, або квазізоряні об’єкти — це надзвичайно яскраві активні ядра галактик, що містять надмасивні центральні чорні діри з акреційними дисками. Їх червоне зміщення вимірюється сильними спектральними лініями, які переважають у їх видимому та ультрафіолетовому спектрах.

Астрономи особливо зацікавлені в пошуку нових квазарів з великим червоним зміщенням (вище 5,0), оскільки вони є найяскравішими та найвіддаленішими компактними об’єктами у спостережуваному Всесвіті. Спектри таких квазарів можуть бути використані для оцінки маси надмасивних чорних дір, що обмежують моделі еволюції та формування квазарів. Якщо вони ще й радіояскраві, то “допомагають” дізнатися про активність надмасивних чорних дір в ранньому Всесвіті.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button