У новому дослідженні вчені описали природні “ворота”, які визначають, які землетруси можуть розвинутися до магнітуди 8 або більше.
Проходячи через ці “ворота”, у землетрусу є два шляхи — зупинитися на невеликій магнітуді та згаснути, або стати ще сильнішим. Відкриття допоможе сейсмологам передбачати руйнівну силу подібних подій.
Вчені досліджували Альпійський розлом Нової Зеландії й з’ясували, що є приблизно 75-і процентна ймовірність того, що в цій місцевості відбудеться руйнівний землетрус протягом наступних 50 років. В результаті подальшого аналізу автори виявили, що існують свого роду “ворота” землетрусів, які визначають, чи будуть ці події збільшувати свою потужність з часом, або ж скоро згаснуть.
Щоб з’ясувати це, дослідники об’єднали два підходи до вивчення землетрусів: свідчення минулих подій, зібрані геологами, і комп’ютерне моделювання, проведене геофізиками. Тільки спільними зусиллями дослідники змогли отримати нове уявлення про події в області альпійського розлому. Аналіз осадових порід дозволив авторам визначити потужності останніх 20 великих землетрусів у регіоні за останні 4000 років.
- У кам’яному віці навіть поцілунки могли бути небезпечними
- В Італії знайшли стародавню кам’яну карту зоряного неба (фото)
- Вчені: Люди залишили в Антарктиці слід площею з Ватикан
Повнота цього запису землетрусів надала дослідникам рідкісну можливість порівняти свої дані з результатами комп’ютерного моделювання, які охоплювали 100 000 років. В результаті автори показали, що збільшення магнітуди сейсмічної події багато в чому залежить від його початкових характеристик. Саме вони визначають, чи збільшиться потужність землетрусу до 8 і більше балів, або ж залишаться на рівні 6-7 балів і з часом загаснуть.
Тепер дослідники зібрали Консорціум вчених з більш ніж 100 установ, щоб почати детальне дослідження цих воріт для передбачення руйнівної сили подальших подій. Також автори роботи з’ясували, що наступна велика подія в регіоні альпійського розлому з імовірністю 82% пройде через «ворота» і буде дуже потужною.
Дослідження опубліковано в журналі Nature Geoscience.
Натхнення: www.popmech.ru