Протягом багатьох років пошуки альтернативи пластику на основі нафтопродуктів вели вчених різними шляхами, багато з яких закінчувалися нічим. Генрі Форд, автоконструктор і шоумен, у 1941 році виготовив прототип пластикового автомобіля з соєвих бобів, але пластик з рослин заник після того, як нафтопродукти завоювали велику популярність.
Починаючи з 1970 року, коли стурбованість через вплив пластику на навколишнє середовище зростала одночасно зі збільшенням його використання, цілий ряд новаторів і з великих, і з малих компаній намагалися створити більш екологічно дружні альтернативи. Проте практично нікому не вдалося задовольнити цінові та технічні вимоги сьогоднішніх виробників.
Протягом останніх десятиліть пластик захопив світ, проник у всі сфери нашого життя в промисловість і побут: пластикові вікна, посуд, меблі, упаковка, все до чого тільки ми можемо доторкнутися зроблено з пластику або містить пластик. І ось тепер, раптово, біопластики з рослин і сільськогосподарських матеріалів розрослися несподівано.
Виготовлення біопластику і продукції з нього досягло піку протягом 2010 року, коли все більше провідних компаній виробляли біопластик з величезної кількості сировинних матеріалів. Виробник напою Одвалла, дочірнє підприємство компанії Кока-Кола, заявив про те, що всі одиничні порції напою будуть розливатися в пляшки із пластику, отриманого майже повністю з кормової патоки і соку цукрової тростини. (У 2009 році Кока-Кола оголосила про початок виробництва схожої пляшки з біопластика для свого провідного напою кола.)
У 2012 році на полицях з’являться шампуні і макіяж від компанії Procter & Gamble в новій упаковці з цукрової тростини. Деяка продукція, така як Pantene Pro-V, Covergirl і Max Factor, буде упаковуватися в біопластик з етанолу, отриманого в результаті переробки бразильського цукрового очерету.
Цукровий очерет – це лише початок. Компанія з виробництва електроніки NEC заявляє про розробку біопластика з екстракту неїстівних скорлупок горіхів кеш’ю і рослинної целюлози, при цьому він у два рази міцніше, ніж біопластик з кукурудзяного крохмалю. Компанія пояснює, що цей матеріал не просто вдвічі міцніше, але також і в два рази вогнетривкіший і виробляеться вдвічи швидше, ніж біопластик зі смоли полімолочної кислоти, який зазвичай отримують з кукурудзяного крохмалю або цукрової тростини.
Виробник органічних йогуртів Stonyfield Farm поступово переходить на упаковку з біопластика на основі зернових і профінансує посадку достатньої для виробництва нової упаковки площі відповідних культур без генетично модифікованих організмів. Компанії вдалося компенсувати додаткові витрати на виробництво упаковки з біопластика, тому що вона міцніше, ніж з пластика на основі нафтопродуктів, яку вона заміняє, і пропонує інші технічні характеристики.
Наприклад, нова упаковка зменшує пошкодження під час перевезення і створює більш тісний контакт з кришкою. Пластик міцніше полістиролу, тому його необхідно менше, що знижує вагу упаковки. Через збільшення ефективності та зменшення втрат перехід на пластик на основі рослин не збільшив собівартість продукції.
Компанія Ford повідомила про використання плівки з сої замість нафтопродуктів і заявила про розширення використання плівок на основі біоматеріалів на майже всіх автомобілях, а в майбутньому – і про використання біорозкладаного пластика. Британська компанія з виробництва закусок Walkers планує перетворювати картопляні очистки в пакети для чіпсів.
Дві американські компанії об’єдналися для перетворення 50000000 кокосів, які щорічно падають з дерев, в багаторазову упаковку. Є також і пакувальні матеріали з коріння грибів і сільськогосподарських відходів. Компанія Ecovative Design виробляє упаковку, вирощуючи волокна грибів на відходах, таких як насіння бавовнику, деревні волокна і лушпиння гречки.
Технологія EcoCradle споживає одну десяту енергії, необхідної для виробництва пакування з піноматеріалів, але нова версія технології з суміші олії кори коричневого дерева, тімьянового масла, масла орегано і лемонграссового масла зменшує споживання енергії до тільки 1/40 від необхідного для піноматеріалів. Упаковка фірми використовується деякими великими компаніями.
Масові продажі біопластику зажадають не тільки експериментів новаторів з кокосами і грибами. Необхідно також продумати варіанти і до кінця терміну служби предметів, так щоб біопластики можна було або об’єднувати з існуючими системами переробки пластику, або відправляти для біологічного розкладання.
Крім зазначених проблем, інноваційні пакування можуть іноді мати і недоліки, і це справедливо і для упаковки з біопластику. Згадайте долю SunChips, закусок, які виробляються дочірньою компанією Pepsico під назвою Frito-Lay. У 2010 році вона представила давно очікувану упаковку з полімерів на основі рослинних матеріалів.
Пакет виявився занадто гучним, настільки, що це викликало скарги покупців. (Це також стало соціальним медіа феноменом, в Facebook була створена група під назвою «Вибачте, я вас не чую через це пакетика SunChips», яка зібрала понад 50 тис. шанувальників.) Frito-Lay припинила використання галасливих пакетів для чіпсів.
Здається, споживачі хочуть отримати не просто «зелену» упаковку, а ніжно-зелену.