Вчені вперше створили глобальні карти антропогенних викидів CO2, використовуючи виключно супутникові спостереження за парниковими газами в атмосфері. Карти засновані на даних, отриманих із супутника НАСА Orbiting Carbon Observatory-2 (OCO-2), і згенеровані за допомогою нової методики обробки даних.
Жоден супутник раніше не дозволяв вимірювати вуглекислий газ з тако кількістю дрібних деталей, щоб дослідники могли створювати карти антропогенних викидів, засновані тільки на супутникових даних. Більш
ранні карти також містять результати аналізу економічних даних і моделювання.
Команда вчених з Фінського метеорологічного інституту в Гельсінкі, використовуючи дані OCO-2, склала три основні карти, кожна з яких зосереджена на одному з регіонів Землі з найбільшими викидами вуглекислого газу: східній частині США, Центральній Європі та Східній Азії. Карти показують широке поширення CO2 у великих міських районах і невеликі осередки високих викидів.
«OCO-2 може навіть виявити дрібні, ізольовані області з викидами, включаючи окремі міста, — зазначив автор дослідження Джейн Хаккарайнен. — Це дуже потужний інструмент, який дає нове розуміння ситуації». Антропогенні викиди вуглекислого газу зростали значними темпами з початку промислової революції, і парниковий газ в атмосфері накопичувався протягом століття або більше. Це означає, що сучасні викиди складають лише малу частину загального об’єму CO2 в нашій атмосфері.
«В даний час фоновий рівень вуглекислого газу в атмосфері складає близько 400 частин на мільйон, з яких викиди від людської діяльності протягом останнього року можуть досягати трьох частин на мільйон», — пояснює учений. При обробці даних, підкреслив Хаккарайнен, необхідно відокремлювати обсяги недавніх викидів від загальної кількості.
Новий метод обробки даних враховує сезонні зміни вуглекислого газу в залежності від росту рослин і їх сплячки, а також від фонового рівня вуглекислого газу. Щоб переконатися в правильності методу, команда порівняла результати з вимірами діоксиду азоту (іншого газу, що виділяється при спалюванні викопного палива), отриманими за допомогою спектрометра Ozone Monitoring Instrument на супутнику NASA Aura. OMI і OCO-2 знаходяться в орбітальному супутниковому угрупованню A-Train, тому два виміри охоплюють одну і ту ж область Землі і розділені в часі всього на 15 хвилин.
Обидва вимірювання добре корелювали, даючи вченим впевненість у тому, що їх нова методика надає надійні результати.
На думку співавтора роботи Йоханна Тамінен, дослідження демонструє можливість аналізу спільних супутникових спостережень за концентрацією і поширенням вуглекислого та інших газів, пов’язаних з процесами горіння, і отримання відомостей про джерела викидів.